-
1 turn
1. n1) поворот2) оберт3) обертання; обертальний рух4) вигин, закрут, заворот (ріки, дороги)5) зміна напряму6) поворотний пункт7) зміна (стану)turn of the tide — помітна зміна на краще, поворотний момент у чиємусь житті; зміна долі
8) виток9) чергаturn and turn about, in turn(s), by turns — по черзі
to take turns — робити щось по черзі, чергуватися, змінюватися
10) послуга11) черговий номер програми; вихід (у концерті); сценка; інтермедія12) виконавець номера13) коротка прогулянка; поїздкаto take a turn, to go for a turn — прогулятися
14) короткий період діяльності15) робоча зміна16) здібність; склад (характеру)17) стиль, манера18) форма, будова19) приступ, припадок; спалах20) потрясіння, шокto give smb. a turn — шокувати когось
22) розм. робота23) pl менструації24) різниця між курсом покупців і курсом продавців (на біржі)25) друк. чорниш26) зал. обхідна колія27) ав. розворот28) муз. групетоturn indicator — ав. покажчик повороту
turn meter — ав. покажчик швидкості повороту
at every turn — на кожному кроці; всюди; постійно
turn of life — мед. клімактерій
to serve one's turn — годитися, бути придатним (для певної мети)
one good turn deserves (asks) another — присл. послуга за послугу
not to do a hand's turn — сидіти, склавши руки
2. v1) повертатиto turn one's head — повернути голову, обернутися, оглянутися
2) повертатися3) обертати4) обертатися5) паморочитися6) перевертати, перегортати (сторінки)1) перевертатися, крутитися (в ліжку)8) перевертати догори дном, перекидати9) перевертатися догори дном, перекидатися10) загинати, закручувати, відгинати11) загинатися; закручуватися; відгинатися12) спрямовувати13) прямуватиto turn one's mind to smth. — зосередитися на чомусь, звернути увагу на щось
16) змінювати напрям; відхилятися17) повертати назад, у зворотному напрямі18) обходити, огинати19) військ. охоплювати фланг20) змінювати21) змінюватися; зазнавати змін24) точити, обточувати (на токарному верстаті)25) оброблятися (на верстаті)26) обмірковувати (проблеми тощо)28) перекладати (на іншу мову)29) сформулювати інакше30) досягти (певного віку, моменту тощо)31) змінити (колір, забарвлення)32) змінитися (про колір, забарвлення)34) бути в обігу35) псувати36) псуватися; прокисати, скисати (про молоко тощо)38) зігнутися; затупитися40) зрізати шкіру смужкою42) виплітати (п'ятку панчохи тощо)44) обертатися проти когось, чогось46) перетворюватися на щось47) робитися, ставатиturn about — а) обертатися; б) повернутися на 180°
turn against — а) повстати (проти когось); б) підбурювати (проти когось)
turn aside — відхиляти (ся), повертати вбік
turn away — а) відвертати (ся); б) проганяти, не пускати; в) звільняти, виганяти з роботи; г) викликати відразу (огиду); д) виявляти відразу (огиду); є) збиватися з правильного шляху
turn back — а) прогнати; б) повернути назад; відступити; в) обернутися; г) відігнути
turn down — а) відкидати (пропозицію); відмовляти (комусь); б) зменшувати (газ, світло); в) зменшуватися (про газ, світло); г) відігнути, відгорнути (комір); д) відгорнутися, відігнутися; є) кантувати
turn in — а) повертати усередину; б) згортатися усередину; в) зайти мимохідь; г) розм. лягти спати; д) с.г. заорювати; є) амер. вручати, здавати; є) повертати, віддавати
turn inside out — а) вивертати навиворіт; б) вивертатися навиворіт
turn off — а) вимкнути (радіо); б) закрити (кран); в) погасити (світло); г) вигнати, звільнити (з роботи); д) звертати (на інший шлях); є) відгалужуватися (про шлях); є) відвертати увагу; ж) псуватися (про їжу); з) в'янути і опадати (про листя); і) одружити; ї) розм. повісити
turn on — а) вмикати (радіо, світло); б) відкривати (кран)
to turn on the waterworks — розм. розплакатися; в) залежати (від чогось)
turn out — а) гасити (світло); б) вимикати (газ); в) вивертати (кишені); г) виганяти, проганяти, звільняти; д) припиняти роботу, страйкувати; є) випускати, виробляти; є) прикрашати; опоряджати; ж) прибувати, збиратися; з) розм. вставати (з ліжка)
1) виявитися (кимсь, якимсь)1) викликати; й) іти геть; к) виганяти худобуturn over — а) перевертати, перегортати (сторінки); б) перевертатися; в) перетворювати; переробляти; г) передавати іншому; д) обмірковувати; є) відновлювати, поповнювати запаси (товарів); є) тех. зривати (нарізку)
turn round — а) обертатися, повертатися; б) змінювати (політику тощо); в) примушувати змінити (думку тощо); г) раптово напасти (на когось — on, upon); д) перевертати
turn under — с.г. заорювати
turn up — а) піднімати (ся) угору; загинати (ся); б) підшивати (сукню); в) копати, викопувати; г) посилювати (звук); д) додавати (світла, газу); є) збільшувати (швидкість); є) раптово приходити (приїжджати); ж) траплятися; виявлятися; з) шукати, знаходити (у книзі тощо)
1) перевертати на спину; ї) розм. спричинювати блювання; й) юр. виправдати через брак звинуваченьto turn over a new leaf — а) розпочати нове життя; б) виправитися
to turn one's coat — змінити свої переконання (погляди); перейти на сторону противника
to turn the day against smb. — зменшити чиїсь шанси; змінити співвідношення сил на чиюсь користь
to turn smb.'s brain — а) засмутити; б) звести з розуму
to turn smb.'s head — запаморочити комусь голову
to turn the tables on — помінятися ролями, бити противника його ж зброєю
to turn the trick — добитися бажаного ефекту, одержати бажаний результат
to turn a deaf ear — не слухати, не звертати уваги
to turn the other cheek — бібл. не чинити опору злу
to turn one's back, to turn one's tail — утекти
to turn one's back on smb., smth. — а) відвернутися від когось, чогось; покинути когось, щось; ігнорувати когось, щось; б) відмовитися виконати щось
to turn smb. round one's little finger — обвести когось навколо пальця
not to know»which way to turn — не знати, що робити
to turn up one's heels (toes) — розм. урізати дуба, простягти ноги, умерти
* * *I n1) оборотat each turn — при кожному оберті (колес; c-г оборот пласта; обертання; обертальний рух)
no left [right] turn — заборонений лівий [правий]поворот
a turn to the right [to the left] — поворот направо [наліво]
to make /to take/ a turn — повернути
backhand [standing] turn — поворот на задніх ногах [на місці]( кінний спорт)
downhill [uphill] turn — поворот на спуску з гори [при підйомі]( лижний спорт)
about turn! — кругом!; aвт. розворот
loop turn — розворот з ходу; поворот, місце повороту
a path full of turns and twists — звивиста стежка; поворот; поворотний пункт; поріг, кінець
at the turn of the century — на порозі нового сторіччя [див. є]
at the turn of the year [of the month] — в кінці року [місяця]; поворот; відхилення, відступ (у сюжеті, розповіді)
the story has so many twists and turns that the reader becomes lost — в розповіді стільки поворотів, відступів ( від основної сюжетної лінії), що читач абсолютно губиться
turn of the tide — мop. зміна приливо-отливної течії [див. є]
what turn did the discussion take — є за яким напрямом розвивалася дискусіяє; зміна, зміна курсу ( судн)
the turn of affairs [of events] — оборот справ [поворот подій]
a turn for the better [for the worse] — зміна на краще [відновно гіршого]
to give a new turn to smth — додати новий оборот чому-н.
there was a nasty turn in the weather — погода стала гіршою, погода зіпсувалася
5) витокturn of a bandage — оборот /хід/ бинта
dead turns — eл. мертві витки
6) чергаlaughing and crying in turn — то сміючись, то плакавши
he went hot and cold by turns — його кидало то в жар, то в холод
out of turn — поза чергою [див. є]
to take turn s — робити (що-н.) по черзі; чергуватися, змінятися
my turn will comet — прийде, моя черга!: я ще своє візьму!; я ще свого доб'юся!; спроба зайнятися чим-н.; тимчасове заняття
7) черговий номер програми, вихід; сценка, інтермедіяshort turns — короткі номери /сценки/; a song-and-dance turn пісенно-танцювальний номерto do one's turn — виконувати номер ( програми); виконавець номера7)коротка прогулянка, поїздкаto take /to nave/ a turn, to go for a turn (in the garden) — пройтися /прогулятися/ ( по саду)
to take a turn on a bicycle — підкотитися /проїхатися/ на велосипеді
8) короткий період діяльності; a turn of work невелика робота, трохи роботиto take a turn at the oars — небагато веслувати, попрацювати веслами
9) ( робоч зміна)to add a second turn — додати другу зміну, організувати двозмінну роботу
10) особливість, характерна риса; склад (розуму, характеру)peculiar turn of the Greek character — особливість грецького ( національного) характеру; стиль, манера; інтерпретація
11) здатність; дар; жилкаhe is of a musical turn, he has a turn for music — у нього хороші здібності до музики
12) будова, формаthe turn of her arms — лінії її рук; побудова ( фрази)
I don't like the turn of the sentence — мені не подобається, як побудоване це речення; оборот
13) напад, припадок, спалах; a turn of anger припадок /спалах/ гніву; потрясіння, шокto give smb quite a turn — сильно налякати /схвилювати/ кого-н.
I had quite a turn when I heard the news — я був в шоці, коли почув цю новину
14) pl менструації15) eк. акт купівлі-продажу ( цінних паперів); прибуток від купівлі або продажу цінних паперів; оборот капіталу; різниця між курсом покупців, курсом продавців (turn of the market, jobber's turn)16) пoлiгp. марашка17) з.- д. обхідний шлях; виток18) мyз. группетто19) aв. розворот••turn of the century — початок ХХ століття [див. 2]
turn of the tide — помітна зміна на краще, зміна долі [див. 3]
turn of life — мeд. перехідний період, клімактерій
to a turn — точно; як потрібно
done /roasted/ to a turn — зажарено якраз в міру ( про м'ясо)
at every turn — на кожному кроці; всюди, постійно; кожного разу
travelling through Europe we kept meeting Americans at every turn — подорожуючи по Європі, ми на кожному кроці зустрічали американців
out of turn — недоречно, не до місця [див. 6]
to talk /to speak/ out of turn — сказати недоречно; говорити необдумано
to be on the turn — змінюватися, зазнавати зміни; скисати, згущуватися (особ. про молоко)
to serve one's (own) turn — відповідати вимогам; відповідати меті; цілком підходити
to serve smb 's turn — годитися; влаштовувати кого-н., підходити, відповідати якій-н. цілі
not to do a hand's turn — = пальцем не поворушити
II vone good turn asks /deserves/ another — пpиcл. послуга за послугу
1) повертатиto turn a key [a door-handleˌ a tap] — повернути ключ [дверну ручку, кран]
he turned the knob and the door opened — він повернув ручку, двері відкрилися
to turn one's head — обернутися, повернути голову
he turned his face toward the speaker — він обернувся лицем до того, хто говорить; повертатися
he heard his name called but did not turn — він почув своє ім'я, але не обернувся
the tap won't turn — кран не відкривається (, не закривається)
my heart turns to you — моє серце звернене до вас; розгортати, відводити
she turned her face and wept — вона відвернулася, заплакала
2) обертатиhe kept turning his hat in his hands — він весь час вертів в руках капелюх; обгорнути, намотувати; обертатися
the wheel turns a complete circle in a second — колесо робить повний оборот за секунду; кружлятися
3) перевертатиto turn the leaves of a book — перевертати сторінки книги, перегортати книгу
the nurse could easily turn the patient — сестра могла легко перевернути хворого; перевертатися
to turn in bed [in one's sleep] — крутитися в ліжку [уві сні]
4) перекидати; перевертати вверх дномto turn an hour-glass — перевертати пісочний годинник; викладати, випускати
to turn the contents of ones bag (out) onto the table — викласти вміст своєї сумки на стіл
5) загинати; закручувати; відгортатиto turn a bar of steel — зігнути сталевий брусок; загинатися; закручуватися; відгинатися
6) направлятиto turn one's (foot) steps — прямувати, направляти свої ноги
to turn the car left [right] — повернути машину наліво [направо]
to turn a car to avoid collision — повернути машину, щоб уникнути зіткнення; прямувати
not to know which way to turn — не знати, куди йти [ср. є]
I turned down the avenue — я повернув на алею; повертатися ( у зворотний бік)
it is time to turn now if we wish to get home in time for dinner — час повертатися назад, якщо ми хочемо встигнути до обіду
shall we turn — є підемо назадє, повернемосьє
7) відхиляти, змінювати напрямto turn a blow [criticism] — відвести удар [критику]
this metal is thick enough to turn a bullet — цей метал достатньо міцний, щоб куля не пробила його /відскочила від нього/; відхилятися, змінювати напрям
8) (on, upon) націлювати, направлятиto turn one's gun on smb — направити зброю на кого-н.
9) огинати, обходитиto turn a corner — повертати за ріг [ср. є]
to turn smb 's flank — війск. охоплювати чий-н. фланг, охоплювати /обходити/ кого-н. з флангу [ср. є]
10) точити, обточувати на токарному верстатіto turn a candlestick out of brass — виточувати мідний свічник; піддаватися обробці на токарному верстаті, піддаватися токарній обробці
to turn well [easily] — добре [легко]точитися; відточувати, надавати завершеної форми ( фразі)
11) (з) мінювати (що-н.); діяти (на що-н.); his speech turned my thinking те, що він сказав, примусило мене змінити свою точку зору; змінюватися, піддаватися змініmanners turn with time — з часом, вдача змінюється
12) обертати (кого-н.) в іншу віру; звертатися до іншої віри, змінювати релігію; змінювати, зраджувати13) викликати нудоту14) icт. мати протилежний результат ІІ a16) робити, виконувати (стрибок, вправ)to turn a somersault — робити /крутити/ сальто
to turn handsprings — виконувати повороти ривком; робити "колесо"
17) обдумувати (питання, проблеми)to turn smth in one's head — обдумувати що-н.
he turned the question every way but could find no answer — як він не бився над цим питанням, вирішити його він не міг
he was still turn ing the idea about when he fell asleep — засинаючи, він все ще продовжував про це думати
to turn the conversation (to livelier topics) — перевести розмову ( на цікавіші теми); переходити ( про розмову) [ср. ІІ Б 2]
19) збавляти або додавати (газ, воду)to turn the gaslow — збавити газ; досягти (певного моменту, віку)
the price has turned ten dollars by the next bid — в наступний раз ціна досягла десяти доларів; наступний покупець запропонував ( за річ) десять доларів
20) змінювати (колір, забарвлення)autumn turns the foliage, autumn turns the leaves yellow — восени листя жовтіє; змінюватися (про колір, забарвлення); в'янути
the leaves are turn'ing — листя жовтіє; мінятися; змінитися ( про вітер)
the wind is turning — вітер змінив напрям, вітер змінюється
21) пускати в обіг (гроші, товари); знаходитися в обігу (про гроші, товари)22) отримувати ( прибуток)to turn a fair profit — отримати чималий прибуток; заробляти ( гроші)
23) продаватися, йти ( про товар)24) псувати, спричиняти прокисання; квасити ( молоко); псуватися, прокисати, скисати ( про молоко)25) зігнути, затупити ( лезо гострого інструменту)to turn the edge (of a knife) — затупити ( ніж); загнутися, зігнутися, затупитися ( про лезо)
26) виганяти (худобу на пасовища; turn out)27) зрізати шкірку стрічкою (з лимона, апельсин); вирізувати (кісточку з якого-н. плоду)28) орати, обертати ( пласт)29) стр. виводити (зведення, арку)30) в'язати ( п'ятку панчохи)31) to turn smthto smth, to smb — звертати, направляти (думки, увагу) на що-н. або до кого-н.; зосереджувати (думки, увагу) на чому-н. або на кого-н.
to turn one's thoughts [one's attention] to one's work — зосереджувати думки [увагу]на ( своїй) роботі
to turn one's efforts to smth more important — направляти свій зусилля на що-н. важливіше
32) to turn to smth, to smb звертатися, прямувати на що-н. або до кого-н.; зосереджуватися на чому-н. або на кому-н. (про думки, увагу)his thoughts turned to the sea — думки його звернулися до моря, він звернувся думками до моря; звертатися, переходити до чого-н. або кого-н.; починати розглядати що-н. або кого-н.
let us now turn from mechanics to medicine — перейдемо тепер від механіки до медицини; переводити розмову на що-н. або кого-н. [ср. II a 4]
when she entered the room he turned to another subject — коли вона увійшла до кімнати, він перевів розмову на іншу тему
33) to turn to smb звертатися до кого-н.I don't know to whom to turn — я не знаю, до кого ( слідує) звернутися; тягнутися до кого-н.
34) to turn to smth звертатися до чого-н.to turn to the dictionary [to the referençe-book] — звернутися до словника [до довідника]; прийматися, братися за що-н. (to turn oneself to smth); to turn to painting [to music] зайнятися живописом [музикою]
35) to turn smth to smth використовувати, застосовувати що-н. для чого-н.; to turn smth to advantage обернути що-н. на користь, використовувати що-н. з вигодоюto turn anthropological knowledge to practical uses — використовувати антропологічні знання в практичних цілях
to turn misfortune to (good) account — отримати користь з нещастя
36) to turn smb (on) to smth використовувати, займати кого-н. для чого-н.to turn all available hands (on) to the job of cleaning up — використовувати всі вільні руки щоб прибирати ( приміщення); кинути всіх вільних працівників на прибирання ( приміщення); залучити кого-н. до чого-н., переконати кого-н. у чому-н.
to turn smb to one's own views — переконати кого-н. у правильності своїх поглядів; вселити кому-н. свій погляди
37) to turn to smb (for smth) звертатися до кого-н. (за чим-н.); to turn to the experts звертатися до фахівцівto turn to smb for help [for support, for advice] — звертатися до кого-н. за допомогу [за підтримкою, за порадою]; шукати у кого-н. допомоги [підтримки, поради]
38) to turn smb; smth (in) to smb; smth перетворювати кого-н., що-н. на кого-н., що-н., робити кого-н., що-н. ким-н., чим-н.; to turn smb into a coward робити з кого-н. боягуза, перетворювати кого-н. у боягузаto turn sunlight directly into electricity — безпосередньо перетворювати сонячне світло на електроенергію
the drawing room was turned into a study — вітальня була перетворена /перероблена/ на кабінет, вітальня стала служити кабінетом
39) to turn (in) to smb; smth перетворюватися на кого-н., що-н.; ставати ким-н., чим-н.; to turn into a criminal стати злочинцемthe rain turned (in)to sleet — дощ перетворився на мокрий сніг
the puzzled look turned quickly to one of understanding — спантеличений погляд швидко змінився на розуміючий
40) to turn smth into smth обмінювати що-н. на що-н., обертати що-н. на що-н.she turned her eggs into cash — вона продала яйця, виручила ( хороші) гроші; перекладати іншою мовою
how would you turn this passage — є як ви переведете цей уривок?; turn it into French переведіть це на французьку мову; перефразовувати, сформулювати інакше
43) to turn against smb; smth повставати проти кого-н., чого-н.he turned against his former friends — він озброївся на своїх колишніх друзів; звертатися проти кого-н., чого-н.
44) to turn smb from /out of, off / smth, to turn smb to / into / smth проганяти, виганяти, випускати кого-н. звідкись., куди-н.to turn one's son from /out of/ the house — вигнати сина з будинку
45) to turn smb from smth /from doing smth / відвернути кого-н. від чого-н.; перешкодити кому-н. робити що-н.to turn smb from his duty — відволікати кого-н. від виконання свого боргу
when once he has made up his mind, nothing will turn him from it — якщо вже він щось задумав, ніщо не примусить його змінити свого рішення
46) to turn on / upon / smth залежати від чого-н., триматися на чому-н.greafi events often turn upon very small circumstances — великі події часто залежать від дуже дрібних обставин
the success of the picnic turns on the weather — успіх пікніка залежатиме від погоди; обертатися біля чого-н.; зосередитися на чому-н.
the debate did not turn upon any practical proposition — обговорення не стосувалося якої-н. практичної пропозиції
47) to turn on / upon / smb накинутися на кого-н.the dog turned on me and bit me — собака накинувся, укусив мене ІІІ a
48) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку у поєднанні з іменником перетворюватися, ставатиto turn soldier [cook, schoolmaster] — стати солдатом [кухарем, шкільним вчителем]
to turn Christian [Mohammedan] — звернутися до християнства [магометанства]
both poets turned in the end men of action — обидва письменники стали врешті-решт людьми дії; у поєднанні з прикметником ставати, робитися
to turn sulky — похмурніти; надутися
49) у поєднанні з іменником, прикметником перетворювати, робити; приводити в (який-н.) станhe turned the dog loose — він спустив собаку (з ланцюг [ср. є])
to turn short — раптово зупинитися, завмерти
to turn to bay — відбиватися, відчайдушно захищатися ( як загнаний звір)
to turn tail — див. tail III
to turn tail on /upon/ smth — відмовитися від чого-н.; нехтувати чим-н.; зрадити що-н.
to turn colour — змінювати колір; червоніти; бентежитися; бліднути
to turn turtle — див. turtle II
to turn bridle — повернути коня назад; відступати ( верхи)
to turn flukes — змахнути хвостом, піти під воду ( про кит)
to turn the trick — добитися бажаного ефекту, отримати бажаний результат
to turn the corner — вийти з скрутного або небезпечного положення [ср. І 9]
to turn the scale /the balance/ (at) — показувати (яку-н.) вагу; важити ( стільки-то)
hand baggage turned the scale at 60 pounds — ручний багаж важив 60 фунтів; вирішити питання, вирішити сумніви
to turn the other cheek — peл. підставити іншу щоку /щоку/; не опиратися злу; не відповідати кривдникові
to turn smb 's brain /mind/ — турбувати, засмучувати; зводити з розуму
to turn smb 's head — закрутити кому-л голову
to turn head — icт. мужньо чинити опір
to turn the /one's/ back — відвернутися, піти
to turn smb 's heart — чіпати, зворушити кого-н.
to turn the tables on smb — див. table I
to turn smb 's flank — обійти /перехитрити/ кого-н. [ср. I 9]
to turn one's ankle — вивихнути /підвернути/ кісточку /ногу/
to turn one's coat — зрадити своїм принципам; перейти в іншу партію
turn — "змінити шкуру"
not to turn one's finger, — пальцем не ворухнути
not to turn a hair — не виявляти нервозності /тривоги/; =, оком не моргнути
to turn the edge /the point/ of smth — притупляти, пом'якшувати що-н. ( критичне зауваження)
to turn smb; smth loose — давати волю кому-н., чому-н.; розряджати (знаряддя, пістолет); відкривати вогонь; (on) нацьковувати кого-н., на кого-н.; [ср. III a 2]
to turn loose on smb — накинутися на кого-н.
to turn a deaf ear to smb — не слухати, відмовитися вислухати кого-н.
to turn the /a/ blind eye to smth — закривати очі на що-н.
to turna blind eye to smb 's philandering — є закривати очі на чиї-н. гуляння
to turn the cold shoulder to /on/ smb — надавати кому-н. холодний прийом
to turn one's /a/ hand to smth — зайнятися якою-н. справою, приступити до роботи
he can turn his hand to almost anything — він вміє робити майже все; = у нього золоті руки
to turn ones hand upon smb — icт. убити кого-н.
to turn one's back on /upon/ smth — відвернутися, піти від чого-н.
we turn our backs on winter — ми прощаємося із зимою; нехтувати ким-н. або чим-н.; зраджувати кого-н. або що-н.
to turn smb from the door — не пустити кого-н. на поріг, відмовити кому-н. у гостинності
to turn smb round one's little finger — зневажати ким-н.
to turn smb adrift in the world — кинути кого-н. напризволяще
not to know where /which way/ to turn — не знати, як поступити; не знати, де преклонити голову; [ср. I 6]
it turn s my stomach — мене від цього нудить /верне/
to turn smth inside out — вивертати навиворіт
to turn smth upside down /topsy-turvy/ — перевертати що-н. вверх дном
to turn upside down /topsy-turvy/ — перекидатися, перевертатися вверх дном
-
2 turn
1. [tɜ:n] n1. 1) оборотat each turn - при каждом обороте (колеса и т. п.)
2) с.-х. оборот пласта3) вращение; вращательное движениеto give smth. a turn - повернуть что-л.
to give smb. a turn - покружить кого-л.
2. 1) поворот ( движение)no left [right] turn - запрещён левый [правый] поворот
a turn to the right [to the left] - поворот направо [налево]
to make /to take/ a turn - повернуть
backhand [standing] turn - поворот на задних ногах [на месте] ( конный спорт)
downhill [uphill] turn - поворот на спуске с горы [при подъёме] ( лыжный спорт)
right turn! - направо!
left turn! - налево!
about turn! - кругом!
2) авт. разворот3) поворот, место поворота4) изгиб5) поворот ( в течении времени); поворотный пункт; порог, конецat the turn of the century - на пороге нового столетия [см. тж. ♢ ]
at the turn of the year [of the month] - в конце года [месяца]
6) поворот; отклонение, отступление (в сюжете, рассказе и т. п.)the story has so many twists and turns that the reader becomes lost - в рассказе столько поворотов и отступлений (от основной сюжетной линии), что читатель совершенно теряется
3. 1) изменение направленияturn of the tide - мор. смена приливо-отливного течения [см. тж. ♢ ]
what turn did the discussion take? - в каком направлении развивалась дискуссия?
2) смена, перемена курса ( судна)4. перемена, изменение ( состояния)the turn of affairs [of events] - оборот дел [поворот событий]
a turn for the better [for the worse] - изменение к лучшему [к худшему]
to give a new turn to smth. - придать новый оборот /-ую окраску/ чему-л.
there was a nasty turn in the weather - погода изменилась к худшему, погода испортилась
5. витокturn of a bandage - оборот /ход/ бинта
dead turns - эл. мёртвые /холостые/ витки
give the rope a few more turns around the tree - оберни верёвку вокруг дерева ещё несколько раз
6. 1) очередьin turn(s), by turns, turn and turn about - по очереди
laughing and crying in turn - то смеясь, то плача
he went hot and cold by turns - его бросало то в жар, то в холод
out of turn - вне очереди [см. тж. ♢ ]
to wait one's turn in a doctor's office - дожидаться своей очереди на приём к врачу
to take turns - делать (что-л.) по очереди; чередоваться, сменяться
my turn will come! - придёт и мой черёд!; я ещё своё возьму!; я ещё своего добьюсь!
2) попытка заняться чем-л.; временное занятиеtake a turn! - а ну попробуй!
7. 1) очередной номер программы, выход; сценка, интермедияshort turns - короткие номера /сценки/
2) исполнитель номера8. короткая прогулка, поездкаto take /to have/ a turn, to go for a turn (in the garden) - пройтись /прогуляться/ (по саду)
to take a turn on a bicycle - покататься /проехаться/ на велосипеде
9. короткий период деятельностиa turn of work - небольшая работа, немного работы
to take a turn at the oars - немного погрести /поработать/ вёслами
10. (рабочая) сменаto add a second turn - добавить вторую смену, организовать двухсменную работу
11. 1) особенность, характерная черта; склад (ума, характера)peculiar turn of the Greek character - особенность греческого (национального) характера
2) стиль, манера; интерпретация12. способность; дар; жилкаa turn for affairs - деловая жилка /складка/
he is of a musical turn, he has a turn for music - у него хорошие способности к музыке
13. 1) строение, форма2) построение ( фразы)I don't like the turn of the sentence - мне не нравится, как построено это предложение
3) оборот14. разг.1) приступ, припадок, вспышкаa turn of anger - припадок /вспышка/ гнева
2) потрясение, шокto give smb. quite a turn - сильно испугать /взволновать/ кого-л.
I had quite a turn when I heard the news - я был в шоке, когда услышал эту новость
15. pl менструация16. бирж.1) акт купли-продажи (ценных бумаг и т. п.)2) прибыль от купли или продажи ценных бумаг3) оборот капитала4) разница между курсом покупателей и курсом продавцов (тж. turn of the market, jobber's turn)17. полигр. марашка18. ж.-д.1) обходный путь2) виток19. муз. группетто20. ав. разворот♢
turn of the century - начало XX века [см. тж. 2, 5)]turn of the tide - заметное изменение к лучшему, перемена судьбы [см. тж. 3, 1)]
turn of life - мед. переходный период, климактерий
to a turn - точно; как нужно
done /roasted/ to a turn - зажарено как раз в меру ( о мясе)
at every turn - на каждом шагу; повсюду, постоянно; каждый раз
travelling through Europe we kept meeting Americans at every turn - путешествуя по Европе, мы на каждом шагу встречали американцев
out of turn - неуместно, не к месту, некстати [см. тж. 6, 1)]
to talk /to speak/ out of turn - а) сказать не к месту; б) говорить необдуманно
to be on the turn - а) меняться, претерпевать изменения; б) скисать, свёртываться (особ. о молоке)
to do smb. a good turn - оказать кому-л. добрую услугу
to do smb. a bad /an ill/ turn - повредить кому-л., оказать кому-л. плохую услугу
to serve smb. the good turn (of) - ≅ сослужить кому-л. добрую службу
to serve one's (own) turn - отвечать требованиям; соответствовать цели; вполне подходить
to serve smb.'s turn - годиться; устраивать кого-л., подходить, отвечать какой-л. цели
not to do a hand's turn - ≅ и пальцем не пошевелить
2. [tɜ:n] vone good turn asks /deserves/ another - посл. услуга за услугу
I1. 1) поворачиватьto turn a key [a door-handle, a tap] - повернуть ключ [дверную ручку, кран]
he turned the knob and the door opened - он повернул ручку, и дверь открылась
to turn one's head - обернуться, повернуть голову
2) поворачиватьсяhe heard his name called but did not turn - он услышал своё имя, но не обернулся
3) отворачивать, отводить2. 1) вращать2) обёртывать, наматывать3) вращатьсяthe wheel turns a complete circle in a second - колесо делает полный оборот за секунду
4) кружиться3. 1) переворачиватьto turn the leaves of a book - переворачивать страницы книги, листать книгу
the nurse could easily turn the patient - сестра могла легко перевернуть больного
2) переворачиватьсяto turn in bed [in one's sleep] - вертеться в постели [во сне]
it's enough to make him turn in his grave - он от этого в гробу перевернётся
4. 1) опрокидывать; переворачивать вверх дном2) выкладывать, выпускатьto turn the contents of one's bag (out) onto the table - выложить содержимое своей сумки на стол
5. 1) загибать; закручивать; отгибать2) загибаться; закручиваться; отгибаться6. 1) направлятьto turn one's (foot)steps - направляться, направлять свои стопы
to turn the car left [right] - повернуть машину налево [направо]
to turn a car to avoid collision - повернуть машину, чтобы избежать столкновения
2) направлятьсяnot to know which way to turn - не знать, куда идти [ср. тж. ♢ ]
I turned down the avenue - я повернул /свернул/ на аллею
3) поворачиваться (в обратную сторону)it is time to turn now if we wish to get home in time for dinner - пора поворачивать назад, если мы хотим поспеть к обеду
shall we turn? - пойдём обратно?, повернём?
he turned on his heel(s) and went away in a rage - он повернулся на каблуках и ушёл разгневанный
7. 1) отклонять, менять направлениеto turn a blow [criticism] - отвести удар [критику]
this metal is thick enough to turn a bullet - этот металл достаточно прочен, чтобы пуля не пробила его /отскочила от него/
2) отклоняться, менять направление8. (on, upon) нацеливать, направлятьto turn one's gun on smb. - направить оружие на кого-л.
to turn one's weapon upon oneself - обратить собственное оружие против самого себя
9. огибать, обходитьto turn a corner - поворачивать за угол [ср. тж. ♢ ]
to turn smb.'s flank - воен. охватывать чей-л. фланг, охватывать /обходить/ кого-л. с фланга [ср. тж. ♢ ]
10. 1) точить, обтачивать на токарном станке2) поддаваться обработке на токарном станке, поддаваться токарной обработкеto turn well [easily] - хорошо [легко] точиться
3) оттачивать, придавать завершённую форму (фразе и т. п.)11. редк.1) (из)менять (что-л.); действовать (на что-л.)his speech turned my thinking - то, что он сказал, заставило меня изменить свою точку зрения
2) изменяться, подвергаться изменению12. редк.1) обращать (кого-л.) в другую веру2) обращаться в другую веру, менять религию3) изменять, предавать13. редк. вызывать тошноту14. уст. иметь противоположный результатII А1. лицевать ( одежду)2. делать, выполнять (прыжок, упражнение)to turn a somersault - делать /крутить/ сальто
to turn handsprings - выполнять повороты рывком; делать «колесо»
3. обдумывать (вопросы, проблемы и т. п.)to turn smth. in one's head - обдумывать что-л.
he turned the question every way but could find no answer - разг. как он ни бился над этим вопросом, решить его он не мог
he was still turning the idea about when he fell asleep - засыпая, он всё ещё продолжал об этом думать
to turn the conversation (to livelier topics) - перевести разговор (на более интересные темы)
the talk turned to more general topics - разговор перешёл на более общие темы
5. 1) убавлять или прибавлять (газ, воду и т. п.)2) достигнуть (определённого момента, возраста и т. п.)the price has turned ten dollars by the next bid - в следующий момент цена достигла десяти долларов; следующий покупатель предложил (за вещь) десять долларов
6. 1) менять (цвет, окраску и т. п.)autumn turns the foliage, autumn turns the leaves yellow - осенью листва желтеет
2) меняться (о цвете, окраске); увядать3) меняться; перемениться ( о ветре)the wind is turning - ветер меняет направление, ветер меняется
7. 1) пускать в обращение (деньги, товары)2) находиться в обращении (о деньгах, товарах)8. 1) получать ( прибыль)2) зарабатывать ( деньги)9. продаваться, идти ( о товаре)10. 1) портить, вызывать прокисание; сквашивать (молоко и т. п.)2) портиться, прокисать, скисать (о молоке и т. п.)11. 1) согнуть, затупить ( лезвие острого инструмента)2) загнуться, согнуться, затупиться ( о лезвии)12. выгонять ( скот на пастбище; тж. turn out)13. 1) срезать кожуру ленточкой (с лимона, апельсина и т. п.)2) вырезать (косточку из какого-л. плода)14. пахать, оборачивать ( пласт)15. стр. выводить (свод, арку)16. вывязывать (пятку чулка и т. п.)II Б1. to turn smth. to smth., to smb. обращать, направлять (мысли, внимание) на что-л. или к кому-л.; сосредоточивать (мысли, внимание) на чём-л. или на ком-л.to turn one's thoughts [one's attention] to one's work - сосредоточивать мысли [внимание] на (своей) работе
to turn one's efforts to smth. more important - направлять свои усилия на что-л. более важное
2. to turn to smth., to smb.1) обращаться, направляться на что-л. или к кому-л.; сосредоточиваться на чём-л. или на ком-л. (о мыслях, внимании и т. п.)his thoughts have often turned to the subject - его мысли часто возвращались к этому предмету
his thoughts turned to the sea - мысли его обратились к морю, он обратился мыслями к морю
let us now turn from mechanics to medicine - перейдём теперь от механики к медицине
when she entered the room he turned to another subject - когда она вошла в комнату, он перевёл разговор на другую тему
3. to turn to smb.1) обращаться к кому-л.I don't know to whom to turn - я не знаю, к кому (следует) обратиться
2) тянуться к кому-л.4. to turn to smth.1) обращаться к чему-л.to turn to the dictionary [to the reference-book] - обратиться к словарю [к справочнику]
2) приниматься, браться за что-л. (тж. to turn oneself to smth.)to turn to painting [to music] - заняться живописью [музыкой]
5. to turn smth. to smth. использовать, применять что-л. для чего-л.to turn smth. to advantage - обратить что-л. на пользу, использовать что-л. с выгодой
to turn anthropological knowledge to practical uses - использовать антропологические знания в практических целях
6. to turn smb. (on)to smth.1) использовать, занимать кого-л. для чего-л.to turn all available hands (on)to the job of cleaning up - использовать все свободные руки на уборке (помещения и т. п.); бросить всех свободных работников на уборку (помещения и т. п.)
2) приобщить кого-л. к чему-л., убедить кого-л. в чём-л.to turn smb. to one's own views - убедить кого-л. в правильности своих взглядов; внушить кому-л. свои взгляды
7. to turn to smb. (for smth.) обращаться к кому-л. (за чем-л.)to turn to the secretary for information - обратиться за справкой к секретарю
to turn to smb. for help [for support, for advice] - обращаться к кому-л. за помощью [за поддержкой, за советом]; искать у кого-л. помощи [поддержки, совета]
the child turned to its mother for comfort - ребёнок искал утешения у матери
8. to turn smb., smth. (in)to smb., smth. превращать кого-л., что-л. в кого-л., что-л., делать кого-л., что-л. кем-л., чем-л.to turn smb. into a coward - делать из кого-л. труса, превращать кого-л. в труса
to turn sunlight directly into electricity - непосредственно преобразовывать солнечный свет в электричество
the drawing room was turned into a study - гостиная была превращена /переделана/ в кабинет, гостиная стала служить кабинетом
the rain turned (in)to sleet - дождь превратился /перешёл/ в мокрый снег
the puzzled look turned quickly to one of understanding - озадаченный взгляд быстро сменился понимающим
10. to turn smth. into smth.1) обменивать что-л. на что-л., обращать что-л. во что-л.she turned her eggs into cash - она продала яйца и выручила (хорошие) деньги
2) переводить на другой языкhow would you turn this passage? - как вы переведёте этот отрывок?
3) перефразировать, сформулировать иначе11. to turn smth. against smb., smth. обращать что-л. против кого-л., чего-л.they turned his argument against him - они обратили его аргументы против него самого
his own criticism was turned against him - его собственная критика обернулась против него самого
12. to turn smb. against smb., smth. восстанавливать кого-л. против кого-л., чего-л.they turned his family against him - они восстановили против него его семью
13. to turn against smb., smth.1) восставать против кого-л., чего-л.he turned against his former friends - он ополчился на /пошёл против/ своих прежних друзей
2) обращаться против кого-л., чего-л.his words turned against himself - его слова обернулись против него самого
14. to turn smb. from /out of, off/ smth., to turn smb. to /into/ smth. прогонять, выгонять, выпускать кого-л. откуда-л., куда-л.to turn one's son from /out of/ the house - выгнать сына из дома
to turn the cat into the cellar for the night - выгонять или выпускать кота на ночь в погреб
15. to turn smb. from smth. /from doing smth./ отвратить кого-л. от чего-л.; помешать кому-л. делать что-л.to turn smb. from his duty - отвлекать кого-л. от исполнения своего долга
when once he has made up his mind, nothing will turn him from it - если уж он что задумал, ничто не заставит его изменить своего решения
16. to turn on /upon/ smth.1) зависеть от чего-л., держаться на чём-л.great events often turn upon very small circumstances - большие события часто зависят от очень мелких обстоятельств
the success of the picnic turns on the weather - успех пикника будет зависеть от погоды
2) вращаться около чего-л.; сосредоточиться на чём-л.the debate did not turn upon any practical proposition - обсуждение не касалось какого-л. практического предложения
17. to turn on /upon/ smb. набрасываться на кого-л.III А1) в сочетании с существительным превращаться, становитьсяto turn soldier [cook, schoolmaster] - стать солдатом [поваром, школьным учителем]
to turn Christian [Mohammedan] - обратиться в христианство [магометанство]
both poets turned in the end men of action - оба поэта стали в конце концов людьми действия
2) в сочетании с прилагательным становиться, делатьсяto turn sulky - помрачнеть; надуться
2. в сочетании с существительным и прилагательным превращать, делать; приводить в (какое-л.) состояниеhe turned the dog loose - он спустил собаку (с цепи и т. п.) [ср. тж. ♢ ]
last year's drought turned things worse - прошлогодняя засуха усугубила положение
the sight turned him green with envy - это зрелище заставило его позеленеть от зависти
♢
to turn short - внезапно остановиться, замереть
to turn to bay - отбиваться, отчаянно защищаться ( как загнанный зверь)
to turn tail см. tail1 I ♢
to turn tail on /upon/ smth. - отказаться от чего-л.; пренебречь чем-л.; предать что-л.
to turn colour - а) менять цвет; б) краснеть; смущаться в) бледнеть
to turn turtle см. turtle1 I ♢
to turn bridle - а) повернуть лошадь назад; б) отступать ( верхом)
to turn the trick - добиться желаемого эффекта, получить желаемый результат
to turn the corner - выйти из затруднительного или опасного положения [ср. тж. I 9]
to turn the scale /the balance/ - а) (at) показывать (какой-л.) вес; весить ( столько-то); hand baggage turned the scale at 60 pounds - ручная кладь потянула 60 фунтов; б) решить вопрос, разрешить сомнения
to turn the other cheek - а) библ. подставить другую ланиту /щёку/; б) не противиться злу; не отвечать обидчику
to turn smb.'s brain /mind/ - а) расстраивать, огорчать; б) сводить с ума
to turn smb.'s head - вскружить кому-л. голову
to turn head - уст. мужественно сопротивляться
to turn the /one's/ back - отвернуться, уйти
to turn smb.'s heart - тронуть, растрогать кого-л.
to turn the tables on smb. см. table I ♢
to turn smb.'s flank - обойти /перехитрить/ кого-л. [ср. тж. I 9]
to turn one's ankle - вывихнуть /подвернуть/ лодыжку /ногу/
to turn one's coat - изменить своим принципам; перейти в другую партию; «сменить шкуру»
not to turn a hair - не выказывать нервозности /тревоги/; ≅ и глазом не моргнуть
to turn the edge /the point/ of smth. - притуплять, смягчать что-л. (критическое замечание и т. п.)
to turn smb., smth. loose - а) давать волю кому-л., чему-л.; предоставлять кого-л. самому себе; б) разряжать (орудие, пистолет); открывать огонь; в) (on) натравливать кого-л. на кого-л.; [ср. тж. III А 2]
to turn loose on smb. - набрасываться на кого-л.
to turn a mountain into a molehill - ≅ делать из мухи слона
to turn a deaf ear to smb. - не слушать, отказаться выслушать кого-л.
to turn the /a/ blind eye to smth. - закрывать глаза на что-л.
to turn a blind eye to smb.'s philanderings - закрывать глаза на чьи-л. похождения
to turn the cold shoulder to /on/ smb. - оказывать кому-л. холодный приём
to turn one's /a/ hand to smth. - заняться каким-л. делом, приступить к работе
he can turn his hand to almost anything - он умеет делать почти всё; ≅ у него золотые руки
to turn one's hand upon smb. - уст. убить кого-л.
to turn smb., smth. to ridicule - подвергать кого-л., что-л. насмешкам, осмеивать кого-л., что-л.
to turn one's back on /upon/ smth. - а) отвернуться, уйти от чего-л.; we turn our backs on winter - мы прощаемся с зимой; б) пренебрегать кем-л. или чем-л.; предавать кого-л. или что-л.; to turn one's back on history - забыть уроки истории; to turn one's back on one's own people - предать свой народ
to turn smth. on its head - перевернуть что-л. вверх дном, поставить что-л. (с ног) на голову
to turn smb. from the door - не пустить кого-л. на порог, отказать кому-л. в гостеприимстве
to turn smb. round one's little finger - помыкать кем-л.; ≅ вить верёвки из кого-л.
to turn smb. adrift in the world - бросить кого-л. на произвол судьбы
not to know where /which way/ to turn - а) не знать, как поступить; б) не знать, где преклонить голову; [ср. тж. I 6, 2)]
it turns my stomach - меня от этого тошнит /воротит/
to turn smth. inside out - выворачивать наизнанку
the wind turned my umbrella inside out - ветер вывернул мой зонт наизнанку
to turn smth. upside down /topsy-turvy/ - переворачивать что-л. вверх дном
robbers had turned the room upside down - грабители перевернули в комнате всё вверх дном
to turn upside down /topsy-turvy/ - опрокидываться, переворачиваться вверх дном
-
3 turn
I n1) оборотat each turn — при кожному оберті (колес; c-г оборот пласта; обертання; обертальний рух)
no left [right] turn — заборонений лівий [правий]поворот
a turn to the right [to the left] — поворот направо [наліво]
to make /to take/ a turn — повернути
backhand [standing] turn — поворот на задніх ногах [на місці]( кінний спорт)
downhill [uphill] turn — поворот на спуску з гори [при підйомі]( лижний спорт)
about turn! — кругом!; aвт. розворот
loop turn — розворот з ходу; поворот, місце повороту
a path full of turns and twists — звивиста стежка; поворот; поворотний пункт; поріг, кінець
at the turn of the century — на порозі нового сторіччя [див. є]
at the turn of the year [of the month] — в кінці року [місяця]; поворот; відхилення, відступ (у сюжеті, розповіді)
the story has so many twists and turns that the reader becomes lost — в розповіді стільки поворотів, відступів ( від основної сюжетної лінії), що читач абсолютно губиться
turn of the tide — мop. зміна приливо-отливної течії [див. є]
what turn did the discussion take — є за яким напрямом розвивалася дискусіяє; зміна, зміна курсу ( судн)
the turn of affairs [of events] — оборот справ [поворот подій]
a turn for the better [for the worse] — зміна на краще [відновно гіршого]
to give a new turn to smth — додати новий оборот чому-н.
there was a nasty turn in the weather — погода стала гіршою, погода зіпсувалася
5) витокturn of a bandage — оборот /хід/ бинта
dead turns — eл. мертві витки
6) чергаlaughing and crying in turn — то сміючись, то плакавши
he went hot and cold by turns — його кидало то в жар, то в холод
out of turn — поза чергою [див. є]
to take turn s — робити (що-н.) по черзі; чергуватися, змінятися
my turn will comet — прийде, моя черга!: я ще своє візьму!; я ще свого доб'юся!; спроба зайнятися чим-н.; тимчасове заняття
7) черговий номер програми, вихід; сценка, інтермедіяshort turns — короткі номери /сценки/; a song-and-dance turn пісенно-танцювальний номерto do one's turn — виконувати номер ( програми); виконавець номера7)коротка прогулянка, поїздкаto take /to nave/ a turn, to go for a turn (in the garden) — пройтися /прогулятися/ ( по саду)
to take a turn on a bicycle — підкотитися /проїхатися/ на велосипеді
8) короткий період діяльності; a turn of work невелика робота, трохи роботиto take a turn at the oars — небагато веслувати, попрацювати веслами
9) ( робоч зміна)to add a second turn — додати другу зміну, організувати двозмінну роботу
10) особливість, характерна риса; склад (розуму, характеру)peculiar turn of the Greek character — особливість грецького ( національного) характеру; стиль, манера; інтерпретація
11) здатність; дар; жилкаhe is of a musical turn, he has a turn for music — у нього хороші здібності до музики
12) будова, формаthe turn of her arms — лінії її рук; побудова ( фрази)
I don't like the turn of the sentence — мені не подобається, як побудоване це речення; оборот
13) напад, припадок, спалах; a turn of anger припадок /спалах/ гніву; потрясіння, шокto give smb quite a turn — сильно налякати /схвилювати/ кого-н.
I had quite a turn when I heard the news — я був в шоці, коли почув цю новину
14) pl менструації15) eк. акт купівлі-продажу ( цінних паперів); прибуток від купівлі або продажу цінних паперів; оборот капіталу; різниця між курсом покупців, курсом продавців (turn of the market, jobber's turn)16) пoлiгp. марашка17) з.- д. обхідний шлях; виток18) мyз. группетто19) aв. розворот••turn of the century — початок ХХ століття [див. 2]
turn of the tide — помітна зміна на краще, зміна долі [див. 3]
turn of life — мeд. перехідний період, клімактерій
to a turn — точно; як потрібно
done /roasted/ to a turn — зажарено якраз в міру ( про м'ясо)
at every turn — на кожному кроці; всюди, постійно; кожного разу
travelling through Europe we kept meeting Americans at every turn — подорожуючи по Європі, ми на кожному кроці зустрічали американців
out of turn — недоречно, не до місця [див. 6]
to talk /to speak/ out of turn — сказати недоречно; говорити необдумано
to be on the turn — змінюватися, зазнавати зміни; скисати, згущуватися (особ. про молоко)
to serve one's (own) turn — відповідати вимогам; відповідати меті; цілком підходити
to serve smb 's turn — годитися; влаштовувати кого-н., підходити, відповідати якій-н. цілі
not to do a hand's turn — = пальцем не поворушити
II vone good turn asks /deserves/ another — пpиcл. послуга за послугу
1) повертатиto turn a key [a door-handleˌ a tap] — повернути ключ [дверну ручку, кран]
he turned the knob and the door opened — він повернув ручку, двері відкрилися
to turn one's head — обернутися, повернути голову
he turned his face toward the speaker — він обернувся лицем до того, хто говорить; повертатися
he heard his name called but did not turn — він почув своє ім'я, але не обернувся
the tap won't turn — кран не відкривається (, не закривається)
my heart turns to you — моє серце звернене до вас; розгортати, відводити
she turned her face and wept — вона відвернулася, заплакала
2) обертатиhe kept turning his hat in his hands — він весь час вертів в руках капелюх; обгорнути, намотувати; обертатися
the wheel turns a complete circle in a second — колесо робить повний оборот за секунду; кружлятися
3) перевертатиto turn the leaves of a book — перевертати сторінки книги, перегортати книгу
the nurse could easily turn the patient — сестра могла легко перевернути хворого; перевертатися
to turn in bed [in one's sleep] — крутитися в ліжку [уві сні]
4) перекидати; перевертати вверх дномto turn an hour-glass — перевертати пісочний годинник; викладати, випускати
to turn the contents of ones bag (out) onto the table — викласти вміст своєї сумки на стіл
5) загинати; закручувати; відгортатиto turn a bar of steel — зігнути сталевий брусок; загинатися; закручуватися; відгинатися
6) направлятиto turn one's (foot) steps — прямувати, направляти свої ноги
to turn the car left [right] — повернути машину наліво [направо]
to turn a car to avoid collision — повернути машину, щоб уникнути зіткнення; прямувати
not to know which way to turn — не знати, куди йти [ср. є]
I turned down the avenue — я повернув на алею; повертатися ( у зворотний бік)
it is time to turn now if we wish to get home in time for dinner — час повертатися назад, якщо ми хочемо встигнути до обіду
shall we turn — є підемо назадє, повернемосьє
7) відхиляти, змінювати напрямto turn a blow [criticism] — відвести удар [критику]
this metal is thick enough to turn a bullet — цей метал достатньо міцний, щоб куля не пробила його /відскочила від нього/; відхилятися, змінювати напрям
8) (on, upon) націлювати, направлятиto turn one's gun on smb — направити зброю на кого-н.
9) огинати, обходитиto turn a corner — повертати за ріг [ср. є]
to turn smb 's flank — війск. охоплювати чий-н. фланг, охоплювати /обходити/ кого-н. з флангу [ср. є]
10) точити, обточувати на токарному верстатіto turn a candlestick out of brass — виточувати мідний свічник; піддаватися обробці на токарному верстаті, піддаватися токарній обробці
to turn well [easily] — добре [легко]точитися; відточувати, надавати завершеної форми ( фразі)
11) (з) мінювати (що-н.); діяти (на що-н.); his speech turned my thinking те, що він сказав, примусило мене змінити свою точку зору; змінюватися, піддаватися змініmanners turn with time — з часом, вдача змінюється
12) обертати (кого-н.) в іншу віру; звертатися до іншої віри, змінювати релігію; змінювати, зраджувати13) викликати нудоту14) icт. мати протилежний результат ІІ a16) робити, виконувати (стрибок, вправ)to turn a somersault — робити /крутити/ сальто
to turn handsprings — виконувати повороти ривком; робити "колесо"
17) обдумувати (питання, проблеми)to turn smth in one's head — обдумувати що-н.
he turned the question every way but could find no answer — як він не бився над цим питанням, вирішити його він не міг
he was still turn ing the idea about when he fell asleep — засинаючи, він все ще продовжував про це думати
to turn the conversation (to livelier topics) — перевести розмову ( на цікавіші теми); переходити ( про розмову) [ср. ІІ Б 2]
19) збавляти або додавати (газ, воду)to turn the gaslow — збавити газ; досягти (певного моменту, віку)
the price has turned ten dollars by the next bid — в наступний раз ціна досягла десяти доларів; наступний покупець запропонував ( за річ) десять доларів
20) змінювати (колір, забарвлення)autumn turns the foliage, autumn turns the leaves yellow — восени листя жовтіє; змінюватися (про колір, забарвлення); в'янути
the leaves are turn'ing — листя жовтіє; мінятися; змінитися ( про вітер)
the wind is turning — вітер змінив напрям, вітер змінюється
21) пускати в обіг (гроші, товари); знаходитися в обігу (про гроші, товари)22) отримувати ( прибуток)to turn a fair profit — отримати чималий прибуток; заробляти ( гроші)
23) продаватися, йти ( про товар)24) псувати, спричиняти прокисання; квасити ( молоко); псуватися, прокисати, скисати ( про молоко)25) зігнути, затупити ( лезо гострого інструменту)to turn the edge (of a knife) — затупити ( ніж); загнутися, зігнутися, затупитися ( про лезо)
26) виганяти (худобу на пасовища; turn out)27) зрізати шкірку стрічкою (з лимона, апельсин); вирізувати (кісточку з якого-н. плоду)28) орати, обертати ( пласт)29) стр. виводити (зведення, арку)30) в'язати ( п'ятку панчохи)31) to turn smthto smth, to smb — звертати, направляти (думки, увагу) на що-н. або до кого-н.; зосереджувати (думки, увагу) на чому-н. або на кого-н.
to turn one's thoughts [one's attention] to one's work — зосереджувати думки [увагу]на ( своїй) роботі
to turn one's efforts to smth more important — направляти свій зусилля на що-н. важливіше
32) to turn to smth, to smb звертатися, прямувати на що-н. або до кого-н.; зосереджуватися на чому-н. або на кому-н. (про думки, увагу)his thoughts turned to the sea — думки його звернулися до моря, він звернувся думками до моря; звертатися, переходити до чого-н. або кого-н.; починати розглядати що-н. або кого-н.
let us now turn from mechanics to medicine — перейдемо тепер від механіки до медицини; переводити розмову на що-н. або кого-н. [ср. II a 4]
when she entered the room he turned to another subject — коли вона увійшла до кімнати, він перевів розмову на іншу тему
33) to turn to smb звертатися до кого-н.I don't know to whom to turn — я не знаю, до кого ( слідує) звернутися; тягнутися до кого-н.
34) to turn to smth звертатися до чого-н.to turn to the dictionary [to the referençe-book] — звернутися до словника [до довідника]; прийматися, братися за що-н. (to turn oneself to smth); to turn to painting [to music] зайнятися живописом [музикою]
35) to turn smth to smth використовувати, застосовувати що-н. для чого-н.; to turn smth to advantage обернути що-н. на користь, використовувати що-н. з вигодоюto turn anthropological knowledge to practical uses — використовувати антропологічні знання в практичних цілях
to turn misfortune to (good) account — отримати користь з нещастя
36) to turn smb (on) to smth використовувати, займати кого-н. для чого-н.to turn all available hands (on) to the job of cleaning up — використовувати всі вільні руки щоб прибирати ( приміщення); кинути всіх вільних працівників на прибирання ( приміщення); залучити кого-н. до чого-н., переконати кого-н. у чому-н.
to turn smb to one's own views — переконати кого-н. у правильності своїх поглядів; вселити кому-н. свій погляди
37) to turn to smb (for smth) звертатися до кого-н. (за чим-н.); to turn to the experts звертатися до фахівцівto turn to smb for help [for support, for advice] — звертатися до кого-н. за допомогу [за підтримкою, за порадою]; шукати у кого-н. допомоги [підтримки, поради]
38) to turn smb; smth (in) to smb; smth перетворювати кого-н., що-н. на кого-н., що-н., робити кого-н., що-н. ким-н., чим-н.; to turn smb into a coward робити з кого-н. боягуза, перетворювати кого-н. у боягузаto turn sunlight directly into electricity — безпосередньо перетворювати сонячне світло на електроенергію
the drawing room was turned into a study — вітальня була перетворена /перероблена/ на кабінет, вітальня стала служити кабінетом
39) to turn (in) to smb; smth перетворюватися на кого-н., що-н.; ставати ким-н., чим-н.; to turn into a criminal стати злочинцемthe rain turned (in)to sleet — дощ перетворився на мокрий сніг
the puzzled look turned quickly to one of understanding — спантеличений погляд швидко змінився на розуміючий
40) to turn smth into smth обмінювати що-н. на що-н., обертати що-н. на що-н.she turned her eggs into cash — вона продала яйця, виручила ( хороші) гроші; перекладати іншою мовою
how would you turn this passage — є як ви переведете цей уривок?; turn it into French переведіть це на французьку мову; перефразовувати, сформулювати інакше
43) to turn against smb; smth повставати проти кого-н., чого-н.he turned against his former friends — він озброївся на своїх колишніх друзів; звертатися проти кого-н., чого-н.
44) to turn smb from /out of, off / smth, to turn smb to / into / smth проганяти, виганяти, випускати кого-н. звідкись., куди-н.to turn one's son from /out of/ the house — вигнати сина з будинку
45) to turn smb from smth /from doing smth / відвернути кого-н. від чого-н.; перешкодити кому-н. робити що-н.to turn smb from his duty — відволікати кого-н. від виконання свого боргу
when once he has made up his mind, nothing will turn him from it — якщо вже він щось задумав, ніщо не примусить його змінити свого рішення
46) to turn on / upon / smth залежати від чого-н., триматися на чому-н.greafi events often turn upon very small circumstances — великі події часто залежать від дуже дрібних обставин
the success of the picnic turns on the weather — успіх пікніка залежатиме від погоди; обертатися біля чого-н.; зосередитися на чому-н.
the debate did not turn upon any practical proposition — обговорення не стосувалося якої-н. практичної пропозиції
47) to turn on / upon / smb накинутися на кого-н.the dog turned on me and bit me — собака накинувся, укусив мене ІІІ a
48) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку у поєднанні з іменником перетворюватися, ставатиto turn soldier [cook, schoolmaster] — стати солдатом [кухарем, шкільним вчителем]
to turn Christian [Mohammedan] — звернутися до християнства [магометанства]
both poets turned in the end men of action — обидва письменники стали врешті-решт людьми дії; у поєднанні з прикметником ставати, робитися
to turn sulky — похмурніти; надутися
49) у поєднанні з іменником, прикметником перетворювати, робити; приводити в (який-н.) станhe turned the dog loose — він спустив собаку (з ланцюг [ср. є])
to turn short — раптово зупинитися, завмерти
to turn to bay — відбиватися, відчайдушно захищатися ( як загнаний звір)
to turn tail — див. tail III
to turn tail on /upon/ smth — відмовитися від чого-н.; нехтувати чим-н.; зрадити що-н.
to turn colour — змінювати колір; червоніти; бентежитися; бліднути
to turn turtle — див. turtle II
to turn bridle — повернути коня назад; відступати ( верхи)
to turn flukes — змахнути хвостом, піти під воду ( про кит)
to turn the trick — добитися бажаного ефекту, отримати бажаний результат
to turn the corner — вийти з скрутного або небезпечного положення [ср. І 9]
to turn the scale /the balance/ (at) — показувати (яку-н.) вагу; важити ( стільки-то)
hand baggage turned the scale at 60 pounds — ручний багаж важив 60 фунтів; вирішити питання, вирішити сумніви
to turn the other cheek — peл. підставити іншу щоку /щоку/; не опиратися злу; не відповідати кривдникові
to turn smb 's brain /mind/ — турбувати, засмучувати; зводити з розуму
to turn smb 's head — закрутити кому-л голову
to turn head — icт. мужньо чинити опір
to turn the /one's/ back — відвернутися, піти
to turn smb 's heart — чіпати, зворушити кого-н.
to turn the tables on smb — див. table I
to turn smb 's flank — обійти /перехитрити/ кого-н. [ср. I 9]
to turn one's ankle — вивихнути /підвернути/ кісточку /ногу/
to turn one's coat — зрадити своїм принципам; перейти в іншу партію
turn — "змінити шкуру"
not to turn one's finger, — пальцем не ворухнути
not to turn a hair — не виявляти нервозності /тривоги/; =, оком не моргнути
to turn the edge /the point/ of smth — притупляти, пом'якшувати що-н. ( критичне зауваження)
to turn smb; smth loose — давати волю кому-н., чому-н.; розряджати (знаряддя, пістолет); відкривати вогонь; (on) нацьковувати кого-н., на кого-н.; [ср. III a 2]
to turn loose on smb — накинутися на кого-н.
to turn a deaf ear to smb — не слухати, відмовитися вислухати кого-н.
to turn the /a/ blind eye to smth — закривати очі на що-н.
to turna blind eye to smb 's philandering — є закривати очі на чиї-н. гуляння
to turn the cold shoulder to /on/ smb — надавати кому-н. холодний прийом
to turn one's /a/ hand to smth — зайнятися якою-н. справою, приступити до роботи
he can turn his hand to almost anything — він вміє робити майже все; = у нього золоті руки
to turn ones hand upon smb — icт. убити кого-н.
to turn one's back on /upon/ smth — відвернутися, піти від чого-н.
we turn our backs on winter — ми прощаємося із зимою; нехтувати ким-н. або чим-н.; зраджувати кого-н. або що-н.
to turn smb from the door — не пустити кого-н. на поріг, відмовити кому-н. у гостинності
to turn smb round one's little finger — зневажати ким-н.
to turn smb adrift in the world — кинути кого-н. напризволяще
not to know where /which way/ to turn — не знати, як поступити; не знати, де преклонити голову; [ср. I 6]
it turn s my stomach — мене від цього нудить /верне/
to turn smth inside out — вивертати навиворіт
to turn smth upside down /topsy-turvy/ — перевертати що-н. вверх дном
to turn upside down /topsy-turvy/ — перекидатися, перевертатися вверх дном
-
4 turn
tə:n
1. сущ.
1) а) вращение, вращательное движение, круговое движение Syn: revolution II, rotation б) кувыркание (в гимнастике) в) оборот( колеса), сальто, фляк, кульбит
2) поворачивание, изменение направления;
отколонение (от предыдущего курса) Syn: deflection, deviation
3) а) поворот, вираж right( left, about) turn! воен. ≈ направо!( налево!, кругом!) б) авиац. разворот в) изгиб( дороги) ;
излучина( реки)
4) перен. поворотный пункт
5) а) (рабочая) смена Syn: shift
1. б) короткий период деятельности в) короткая прогулка, поездка to take (или to go for) a turn ≈ прогуляться
6) а) перемена;
изменение (состояния) We all suffered of that nasty turn in the weather. ≈ Нам было очень тяжело, когда погода испортилась. Syn: alteration, modification б) начало нового этапа (чего-л.) a turn of the century ≈ начало века
7) очередь, хвост by turn by turns in turn out of turn Syn: file
8) очередной номер программы, выход;
интермедия, сценка
9) а) склад( характера) ;
склонность( к чему-л.) б) стиль, манера, отличительная черта
10) разг. нервное потрясение, шок, приступ, припадок a turn of anger ≈ припадок гнева
11) структура чего-л. а) строение, форма б) оборот, построение( фразы) a turn of speech ≈ оборот речи
12) мн. менструации
13) полигр. марашка ∙ one good turn deserves another посл. ≈ услуга за услугу do a good turn do an ill turn
2. гл.
1) а) вертеть(ся), вращать(ся), совершать вращательные движения He turned the key till the door opened. ≈ Он вертел ключом, пока дверь не открылась. б) поворачивать(ся) ;
обращаться;
повертывать(ся)
2) включить, переключить( поворотом какого-л. устройства) to turn the channel ≈ переключить канал
3) обходить, огибать turn an enemy's flank
4) направлять, сосредоточивать (тж. внимание, усилия)
5) а) переворачивать (напр., страницу книги) to turn pancakes ≈ переворачивать блины He turned the page and went on reading. ≈ Он перевернул страницу и стал читать дальше. Syn: invert
2. б) выворачивать наизнанку( об одежде) в) вспахивать, пахать( переворачивать землю плугом)
6) а) расстраивать (пищеварение, психику, здоровье и т. п.) б) вызывать отвращение
7) а) изменять(ся) б) превращать(ся) (into)
8) портить(ся) the milk has turned ≈ молоко прокисло
9) переводить( на другой язык) (into)
10) достигнуть, доходить до( известного предела, значения) he is turned seventy ≈ ему за семьдесят
11) а) точить( на токарном станке) ;
обтачивать б) перен. оттачивать, доводить до совершенства, придавать изящную форму
12) обдумывать, взвешивать (вопрос, проблему) Syn: ponder
13) подвернуть, вывихнуть( ногу) ;
получить вывих Syn: wrench
2.
14) как глагол-связка делаться, становиться the leaves turned yellow ≈ листья пожелтели ∙ turn about turn adrift turn against turn around turn aside turn away turn back turn down turn in turn in upon oneself turn off turn on turn out turn over turn round turn to turn up turn upon Syn: bend to turn the scale/balance ≈ решить исход дела to turn up one's heels сл. ≈ протянуть ноги, скончаться turn upside down turn loose оборот - the * of a wheel оборот колеса - the * of a dial оборот наборного диска - three *s of the moon три оборота Луны - at each * при каждом обороте (колеса и т. п.) (сельскохозяйственное) оборот пласта вращение;
вращательное движение - to give smth. a turn повернуть что-л. - to give smb. a * покружить кого-л. поворот (движение) - sharp * крутой поворот - no left * запрещен левый поворот - a * to the right поворот направо - with a single * of the key одним поворотом ключа - to make /to take/ a * повернуть - backhand * поворот на задних ногах (конный спорт) - downhill * поворот на спуске с горы (лыжный спорт) - jump * поворот прыжком без опоры на палки (лыжный спорт) - steered * поворот рулением (лыжный спорт) - * of curve прохождение виража (велоспорт) - right *! направо! - left *! налево! - about *! кругом! (автомобильное) разворот - boot-leg * разворот с остановками - loop * разворот с ходу поворот, место поворота - a * at the corner поворот на углу - to stop at a * in the road остановиться на повороте (дороги) изгиб - a * in a river излучина реки - a path full of *s and twists извилистая тропа поворот (в течении времени) ;
поворотный пункт;
порог, конец - at the * of the century на пороге нового столетия - at the * of the year в конце года поворот;
отклонение, отступление( в сюжете рассказа и т. п.) - the story has so many twists and *s that the reader becomes lost в рассказе столько поворотов и отступлений (от основной сюжетной линии), что читатель совершенно теряется изменение направления - * of the tide (морское) смена приливно-отливного течения - what * did the discussion take? в каком направлении развивалась дискуссия? смена, перемена курса (судна) перемена, изменение (состояния) - the * of the seasons смена времен года - the * of affairs оборот дел - the *s of fortune превратности судьбы - a * for the better изменение к лучшему - the patient has taken a * for the better больному стало лучше - to take a bad * принять дурной оборот - things have taken a dangerous * дело приняло опасный оборот - to give a new * to smth. придать новый оборот /-ую окраску/ чему-л. - to hope for a * in one's luck надеяться на перемену судьбы - there was a nasty * in the weather погода изменилась к худшему, погода испортилась виток - * of a bandage оборот /ход/ бинта - dead *s (электротехника) мертвые /холостые/ витки - give the rope a few more *s around the tree оберни веревку вокруг дерева еще несколько раз очередь - in its * в свою очередь - in *(s), by *s, * and * about по очереди - laughing and crying in * то смеясь, то плача - he went hot and cold by *s его бросало то в жар, то в холод - out of * вне очереди - to wait one's * in a doctor's office дожидаться своей очереди на прием к врачу - to take *s делать( что-л.) по очереди;
чередоваться, сменяться - now it's your * to speak теперь ваша очередь выступать - my * will come! придет и мой черед!;
я еще свое возьму!;
я еще своего добьюсь! попытка заняться чем-л.;
временное занятие - to take a * at creative writing заняться писательством - take a *! а ну попробуй! очередной номер программы, выход;
сценка, интермедия - short *s короткие номера /сценки/ - a song-and-dance * песенно-танцевальный номер - to do one's * исполнять номер (программы) исполнитель номера короткая прогулка, поездка - to take /to have/ a *, to go for a * (in the garden) пройтись /прогуляться/ (по саду) - to take a * on a bicycle покататься /проехаться/ на велосипеде короткий период деятельности - a * of work небольшая работа, немного работы - to take a * at the oars немного погрести /поработать/ веслами - to take a * at gardening немного поработать в саду (рабочая) смена - afternoon * дневная смена - to add a second * добавить вторую смену, организовать двухсменную работу особенность, характерная черта;
склад (ума, характера) - a serious * of mind серьезный ум - an optimistic * of mind оптимистический склад ума - peculiar * of the Greek character особенность греческого (национального) характера стиль, манера;
интерпретация - she gave the sonata a new * она сыграла сонату по-новому способность;
дар;
жилка - a * for affairs деловая жилка /складка/ - a * for mathematics математический дар - he is of a musical *, he has a * for music у него хорошие способности к музыке строение, форма - the * of an ankle форма лодыжки - the * of her arms линии ее рук построение (фразы) - I don't like the * of the sentence мне не нравится, как построено это предложение оборот - a * of speech оборот речи - to miss idiomatic *s не понимать идиоматических выражений (разговорное) приступ, припадок, вспышка - a * of anger припадок /вспышка/ гнева потрясение, шок - to give smb. quite a * сильно испугать /взволновать/ кого-л. - to have (quite) a * испытать шок - I had quite a * when I heard the news я был в шоке, когда услышал эту новость pl менструации (биржевое) акт купли-продажи (ценных бумаг и т. п.) ;
прибыль от купли или продажи ценных бумаг (биржевое) оборот капитала( биржевое) разница между курсом покупателей и курсом продавцов (тж. * of the market, jobber's *) (полиграфия) марашка (железнодорожное) обходной путь;
виток (музыкальное) группетто (авиация) разворот > * of the century начало ХХ века > * of the tide заметное изменение к лучшему, перемена судьбы > * of life (медицина) переходный период, климактерий > to a * точно;
как нужно > done /roasted/ to a * зажарено как раз в меру( о мясе) > at every * на каждом шагу;
повсюду;
постоянно;
каждый раз > travelling through Europe we kept meeting Americans at every * путешествуя по Европе, мы на каждом шагу встречали американцев > out of * неуместно, не к месту, некстати > to talk /to speak/ out of * сказать не к месту;
говорить необдуманно > to be on the * меняться, претерпевать изменения;
скисать, свертываться( особ. о молоке) > to do smb. a good * оказать кому-л. добрую услугу > to do smb. a bad /an ill/ * повредить кому-л., оказать кому-л. плохую услугу > to serve smb. the good * (of) сослужить кому-л. добрую службу > to serve one's (own) * отвечать требованиям;
соответствовать цели;
вполне подходить > to serve smb.'s * годиться;
устраивать кого-л., подходить, отвечать какой-л. цели > not to do a hand's * и пальцем не пошевелить > one good * asks /deserves/ another (пословица) услуга за услугу поворачивать - to * a key повернуть ключ - he *ed the knob and the door opened он повернул ручку, и дверь открылась - he *ed his chair to the fire он повернул стул к огню - * your eyes this way посмотрите в эту сторону - to * one's head обернуться, повернуть голову - he *ed his face toward the speaker он повернулся лицом к говорящему поворачиваться - he heard his name called but did not * он услышал свое имя, но не обернулся - the tap won't * кран не открывается (и не закрывается) - the door *s upon its hinges дверь поворачивается на петлях - everybody's eyes *ed to him все посмотрели на него - my heart *s to you мое сердце обращено к вам отворачивать, отводить - to * one's eyes отвести глаза - she *ed her face and wept она отвернулась и зарыдала вращать - to * a wheel вращать колесо - to * a handle крутить ручку - to * a screw tight плотно привинтить шуруп - he kept *ing his hat in his hands он все время вертел в руках шляпу обертывать, наматывать - he had a snake *ed round his arm вокруг его руки обвилась змея вращаться - the Earth *s round the Sun Земля вращается вокруг Солнца - the wheels were *ing slowly колеса вращались медленно - the wheel *s a complete circle in a second колесо делает полный оборот за секунду кружиться - heights make my head * высота вызывает у меня головокружение - my head is *ing у меня кружится голова переворачивать - to * the leaves of a book переворачивать страницы книги, листать книгу - to * pancakes переворачивать оладьи - to * a record перевернуть пластинку - the nurse could easily * the patient сестра могла легко перевернуть больного переворачиваться - to * in bed вертеться в постели - it's enough to make him * in his grave он от этого в гробу перевернется опрокидывать;
переворачивать вверх дном - to * a decanter опрокинуть графин - to * an hour-glass переворачивать песочные часы выкладывать, выпускать - to * the dough onto a board выложить тесто на доску - to * meat into the pot положить мясо в котелок - to * the contents of one's bag (out) onto the table выложить содержимое своей сумки на стол загибать;
закручивать;
отгибать - his moustaches were *ed and curled его усы были подкручены и завиты - * the sheet( back) отогните простыню - to * a bar of steel согнуть стальной брусок загибаться;
закручиваться;
отгибаться направлять - to * one's (foot) steps направляться, направлять свои стопы - to * one's horse to the hills направить коня в горы - to * the car left повернуть машину налево - to * a car to avoid collision повернуть машину, чтобы избежать столкновения направляться - to * to the right пойти направо - to * west направиться на запад - not to know which way to * не знать, куда идти - he *ed towards home он повернул к дому - I *ed down the avenue я повернул /свернул/ на аллею поворачиваться (в обратную сторону) - it is time to * now if we wish to get home in time for dinner пора поворачивать назад, если мы хотим поспеть к обеду - shall we *? пойдем обратно?, повернем? - he *ed on his heel(s) and went away in a rage он повернулся на каблуках и ушел разгневанный отклонять, менять направление - to * the course of a river изменить течение реки - to * the course of history изменить ход истории - to * a blow отвести удар - to * an attack отбить атаку - to * the tide (of events) изменить ход событий - to * the enemy обратить неприятеля в бегство - to * the mob заставить толпу отступить - to * a vessel from her course изменить курс судна - this metal is thick enough to * a bullet этот металл достаточно прочен, чтобы пуля не пробила его /отскочила от него/ отклоняться, менять направление - the river *s here здесь река поворачивает - the road *s slightly to the north дорога слегка отклоняется на север - the tide is *ing приливная волна меняет направление (on, upon) нацеливать, направлять - to * one's gun on smb. направить оружие на кого-л. - to * one's weapon upon oneself обратить собственное оружие против самого себя - to * the telescope on a star навести телескоп на звезду - cannon were *ed on the city пушки были нацелены на город огибать, обходить - to * a corner поворачивать за угол - to * a cape обогнуть мыс( о судне) - to * smb.'s flank( военное) охватывать чей-л. фланг, охватывать /обходить/ кого-л7 с фланга точить, обтачивать на токарном станке - to * a candlestick out of brass вытачивать медный подсвечник поддаваться обработке на токарном станке, поддаваться токарной обработке - to * well хорошо точиться оттачивать, придавать завершенную форму (фразе и т. п.) - to * a compliment сделать тонкий комплимент - to * an epigram сочинить эпиграмму (редкое) (из) менять (что-л.) ;
действовать( на что-л.) - his speech *ed my thinking то, что он сказал, заставило меня изменить свою точку зрения изменяться, подвергаться изменению - manners * with time с временами меняются и нравы( редкое) обращать( кого-л.) в другую веру (редкое) обращаться в другую веру, менять религию (редкое) изменять, предавать( редкое) вызывать тошноту - onions * me от лука меня начинает тошнить( устаревшее) иметь противоположный результат лицевать( одежду) - I must have my suit *ed мне нужно перелицевать костюм делать, выполнять (прыжок, упражнение) - to * a somersault делать /крутить/ сальто - to * handsprings выполнять повороты рывком;
делать "колесо" - to * a clumsy pirouette сделать неуклюжий пируэт обдумывать (вопросы, проблемы и т. п.) - to * smth. in one's head обдумывать что-л. - he *ed the question every way but could find no answer( разговорное) как он ни бился над этим вопросом, решить его он не мог - he was still *ing the idea about when he fell asleep засыпая, он все еще продолжал об этом думать менять (тему) ;
переводить (разговор) - to * the conversation( to livelier topics) перевести разговор (на более интересные темы) переходить( о разговоре) - the talk *ed to more general topics разговор перешел на более общие темы убавлять или прибавлять (газ, воду и т. п.) - to * the gas low убавить газ достигнуть (определенного момента, возраста и т. п.) - he has not yet *ed forty ему еще нет сорока - it has just *ed a quarter past one сейчас как раз четверть второго - the price has *ed ten dollars by the next bid в следующий момент цена достигла десяти долларов;
следующий покупатель предложил (за вещь) десять долларов менять (цвет, окраску и т. п.) - autumn *s the foliage, autumn *s the leaves yellow осенью листва желтеет меняться (о цвете, окраске) ;
увядать - her hair has begun to * ее волосы начали седеть - the leaves are *ing листья желтеют меняться;
перемениться( о ветре) - the wind is *ing ветер меняет направление, ветер меняется пускать в обращение (деньги, товары) находиться в обращении (о деньгах, товарах) получать( прибыль) - to * a fair profit получить немалую прибыль зарабатывать( деньги) - to * an honest dollar честно заработать доллар продаваться, идти ( о товаре) - this merchandise will * easily этот товар будет хорошо раскупаться портить, вызывать прокисание;
сквашивать( молоко и т. п.) портиться, прокисать, скисать ( о молоке и т. п.) - the milk has *ed молоко прокисло согнуть, затупить (лезвие острого инструмента) - to * the edge (of a knife) затупить (нож) загнуться, согнуться, затупиться( о лезвии) - the edge of the knife *ed лезвие ножа затупилось выгонять (скот на пастбище;
тж. * out) срезать кожуру ленточкой (с лимона, апельсина и т. п.) вырезать( косточку из какого-л. плода) пахать, оборачивать( пласт) (строительство) выводить (свод, арку) навязывать( пятку чулка и т. п.) - to turn smth. to smth., to smb. обращать, направлять (мысли, внимание) на что-л. или к кому-л.;
сосредоточивать (мысли, внимание) на чем-л. или на ком-л. - to * one's thoughts to God обратиться мыслями к богу - to * one's thoughts to one's work сосредоточивать мысли на (своей) работе - to * one's efforts to smth. more important направлять свои усилия на что-л. более важное - at last we *ed our attention to him наконец мы занялись им - to turn to smth., to smb. обращаться, направляться на что-л. или к кому-л.;
сосредоточиваться на чем-л. или на ком-л. (о мыслях и т. п.) ;
обращаться, переходить к чему-л. или кому-л.;
начинать рассматривать что-л. или кого-л.;
переводить разговор - his thoughts have often *ed to the subject его мысли часто возвращались к этому предмету - his thoughts *ed to the sea мысли его обратились к морю, он обратился мыслями к морю - let us now * from mechanics to medicine перейдем теперь от механики к медицине - when she entered the room he *ed to another subject когда она вошла в комнату, он перевел разговор на другую тему - to turn to smb. обращаться к кому-л.;
тянуться к кому-л. - I don't know to whom to * я не знаю, к кому (следует) обратиться - all children *ed to him все дети тянулись к нему - to turn to smth. обращаться к чему-л.;
приниматься, браться за что-л. (тж. to * oneself to smth.) - to * to the dictionary обратиться к словарю - to * to painting заняться живописью - he *ed again to his work он снова принялся за свою работу - to turn smth. to smth. использовать, применять что-л. для чего-л. - to * smth. to advantage обратить что-л. на пользу, использовать что-л. с выгодой - to * anthropological knowledge to practical uses использовать антропологические знания в практических целях - to * misfortune to (good) account извлечь пользу из несчастья - to turn smb. (on) to smth. использовать, занимать кого-л. для чего-л.;
приобщить кого-л. к чему-л., убедить кого-л. в чем-л. - to * all available hands (on) to the job of cleaning up использовать все свободные руки на уборке (помещения и т. п.) ;
бросить всех свободных работников на уборку (помещения и т. п.) - to * smb. to one's own views убедить кого-л. в правильности своих взглядов;
внушить кому-л. свои взгляды - to turn to smb. (for smth.) обращаться к кому-л. (за чем-л.) - to * to the experts обращаться к специалистам - to * to the secretary for information обратиться за справкой к секретарю - to * to smb. for help обращаться к кому-л. за помощью;
искать у кого-л. помощи - the child *ed to its mother for comfort ребенок искал утешения у матери - to turn smb., smth. (in) to smb., smth. превращать кого-л., что-л. в кого-л., что-л.;
делать кого-л., что-л. кем-л., чем-л. - to * smb. into a coward делать из кого-л. труса, превращать кого-л. в труса - to * cream into butter делать масло из сливок - to * sunlight directly into electricity непосредственно преобразовывать солнечный свет в электричество - the drawing room was turned into a study гостиная была превращена /переделана/ в кабинет, гостиная стала служить кабинетом - they *ed her into a film star они сделали ее кинозвездой - to turn (in) to smb., smth. превращаться в кого-л., что-л.;
становиться кем-л., чем-л. - to * into a criminal стать преступником - water *s to ice вода превращается в лед - the rain *ed (in) to sleet дождь превратился /перешел/ в мокрый снег - joy has *ed into bitterness радость обернулась горечью - his love *ed to hate его любовь превратилась в ненависть - the puzzled look *ed quickly to one of understanding озадаченный взгляд быстро сменился понимающим - to turn smth. into smth. обменивать что-л. на что-л., обращать что-л. во что-л.;
переводить на другой язык;
перевфразировать, сформулировать иначе - they *ed their stock into cash они обратили свои акции в деньги - she *ed her eggs into cash она продала яйца и выручила (хорошие) деньги - to * Greek books into Latin переводить греческие книги на латынь - how would you * this passage? как вы переведете этот отрывок? - * it into French переведите это на французский язык - to turn smth. against smb., smth. обращать что-л. против кого-л., чего-л. - they *ed his argument against him они обратили его аргументы против него самого - his own criticism was *ed against him его собственная критика обернулась против него самого - to turn smb. against smb., smth. восстанавливать кого-л. против кого-л., чего-л. - they *ed his family against him они восстановили против него его семью - he *s everyone against himself он восстанавливает всех против себя - to turn against smb., smth. восставать против кого-л., чего-л.;
обращаться против кого-л., чего-л. - the poor *ed against the rich бедняки восстали против богачей - he *ed against his former friends он ополчился на /пошел против/ своих прежних друзей - his words *ed against himself его слова обернулись против него самого - to turn smb. from /out of, off/ smth., to turn smb. to /into/ smth. прогонять, выгонять, выпускать кого-л. откуда-л., куда-л. - to * one's son from /out of/ the house выгнать сына из дома - to * the cat into the cellar for the night выгонять или выпускать кота на ночь в погреб - to turn smb. from smth. /from doing smth./ отвратить кого-л. от чего-л.;
помешать кому-л. делать что-л. - to * smb. from his duty отвлекать кого-л. от исполнения своего долга - I *ed him from his purpose я заставил его изменить свое намерение - when once he has made up his mind, nothing will * him from it если уж он что задумал, ничто не заставит его изменить своего решения - to turn on /upon/ smth. зависеть от чего-л., держаться на чем-л.;
вращаться около чего-л.;
сосредоточиться на чем-л. - great events often * upon very small circumstances большие события часто зависят от очень мелких обстоятельств - everything *s on his answer все зависит от его ответа - the success of the picnic *s on the weather успех пикника будет зависеть от погоды - the debate did not * upon any practical proposition обсуждение не касалось какого-л. практического предложения - the conversation *ed on literature разговор коснулся литературы - to turn on /upon/ smb. набрасываться на кого-л. - in his anger he *ed on me в гневе он набросился на меня - the dog *ed on me and bit me собака набросилась и укусила меня как глагол-связка в составном именном сказуемом в сочетании с существительным: превращаться, становиться - to * soldier стать солдатом - he *ed Tory он стал членом консервативной партии - to * traitor стать предателем - to * Christian обратиться в христианство - he has *ed full-time author он стал профессиональным писателем - both poets *ed in the end men of action оба поэта стали в конце концов людьми действия в сочетании с прилагательными: становиться, делаться - to * pale побледнеть - to * sick почувствовать тошноту - to * green with envy позеленеть от зависти - to * blue with cold посинеть от холода - to * red with anger покраснеть от гнева - to * sour прокисать (о молоке) - to * grey поседеть - to * sulky помрачнеть;
надуться - the weather is *ing colder становится холоднее в сочетании с существительным и прилагательным: превращать, делать;
приводить в( какое-л.) состояние - it *s the tongue black от этого язык чернеет - he *ed the dog loose он спустил собаку (с цепи и т. п.) - last year's drought *ed things worse прошлогодняя засуха усугубила положение - it *s her nauseous ее от этого тошнит - the sight *ed him green with envy это зрелище заставило его позеленеть от зависти > to * short внезапно остановиться, замереть > to * to bay отбиваться, отчаянно защищаться( как загнанный зверь) > to * tail действовать кому-то на нервы > to * tail on /upon/ smth. отказаться от чего-л.;
пренебречь чем-л.;
предать что-л. > to * colour менять цвет;
краснеть;
смущаться;
бледнеть > to * turtle опрокинуться вверх дном > to * bridle повернуть лошадь назад;
отступать (верхом) > to * flukes взмахнуть хвостом и уйти под воду (о ките) > to * the trick добиться желаемого эффекта, получить желаемый результат > to * the corner выйти из затруднительного или опасного положения > to * the scale /the balance/ показывать( какой-л.) вес;
весить (столько-то) ;
решить вопрос, разрешить сомнения > hand baggage *ed the scale at 60 pounds ручная кладь потянула 60 фунтов > to * the other cheek( библеизм) подставить другую ланиту /щеку/;
не противиться злу;
не отвечать обидчику > to * smb.'s brain /mind/ расстраивать, огорчать;
сводить с ума > to * smb.'s head вскружить кому-л. голову > to * head (устаревшее) мужественно сопротивляться > to * smb.'s heart тронуть, растрогать кого-л. > to * smb.'s flank обойти /перехитрить/ кого-л. > to * one's ankle вывихнуть /подвернуть/ лодыжку /ногу/ > to * one's coat изменить своим принципам;
перейти в другую партию;
"сменить шкуру" > not to * one's finger и пальцем не шевельнуть > not to * a hair не выказывать нервозности /тревоги/;
и глазом не моргнуть > to * the edge /the point/ of smth. притуплять, смягчать что-л. (критическое замечание и т. п.) > to * smb.,smth. loose давать волю кому-л., чему-л.;
предоставлять кого-л. самому себе;
разряжать (орудие, пистолет) ;
открывать огонь;
(on) натравливать кого-л. на кого-л. > to * loose on smb. набрасываться на кого-л. > to * a mountain into a molehill делать из мухи слона > to * a deaf ear to smb. не слушать, отказаться выслушать кого-л. > to the /a/ blind eye to smth. закрывать глаза на что-л. > to * a blind eye to smb.'s philanderings закрывать глаза на чьи-л. похождения > to * the cold shoulder to /on/ smb. оказывать кому-л. холодный прием > to * one's /a/ hand to smth. заняться каким-л. делом, приступить к работе > to * one's hand to useful work заняться полезным делом > he can * his hand to almost anything он умеет делать почти все;
у него золотые руки > to * one's hand upon smb. (устаревшее) убить кого-л. > to * smb., smth. to ridicule подвергать кого-л., что-л. насмешкам, осмеивать кого-л., что-л. > to turn one's back on /upon/ smth. отвернуться, уйти от чего-л.;
пренебрегать кем-л. или чем-л.;
предавать кого-л. или что-л. > we * our backs on winter мы прощаемся с зимой > to * one's back on history забыть уроки истории > to * one's back on one's own people предать свой народ > to * smth. on its head перевернуть что-л. вверх дном, поставить что-л. (с ног) на голову > to * smb. from the door не пустить кого-л. на порог, отказать кому-л. в гостеприимстве > to * smb. round one's little finger помыкать кем-л.;
вить веревки из кого-л. > to * smb. adrift in the world бросить кого-л. на произвол судьбы > not to know where /which way/ to * не знать, как поступить;
не знать, где преклонить голову > his luck has *ed удача ему изменила > it *s my stomach меня от этого тошнит /воротит/ > my stomach *s at the sight от этого зрелища меня тошнит > to * smth. inside out выворачивать наизнанку > the wind *ed my umbrella inside out ветер вывернул мой зонт наизнанку > to * inside out выворачиваться наизнанку > my umbrella *ed inside out мой зонт вывернулся наизнанку > to * smth. upside down /topsy-turvy/ переворачивать что-л. вверх дном > robbers had *ed the room в комнате все вверх дном > to * upside down /topsy-turvy/ опрокидываться, переворачиваться вверх дном > the world has *ed topsy-turvy мир перевернулся (вверх дном) ampere ~ ампер-виток ~ out оказываться;
he turned out an excellent actor он оказался прекрасным актером;
as it turned out как оказалось ~ оборот (колеса) ;
at each turn при каждом обороте ~ ав. разворот;
at every turn на каждом шагу, постоянно;
to serve one's turn годиться( для определенной цели) at the ~ of the month в конце месяца at the ~ of the year в конце года ~ очередь;
turn and turn about, in turn, by turns по очереди ~ услуга;
to do (smb.) a good (an ill) turn оказать (кому-л.) хорошую (плохую) услугу ~ out прибыть;
the firebrigade turned out as soon as the fire broke out пожарная команда прибыла, как только начался пожар ~ разг. нервное потрясение, шок, приступ, припадок;
a turn of anger припадок гнева;
to give (smb.) a turn взволновать (кого-л.) she has a ~ for music у нее есть музыкальные способности;
he has an optimistic turn of mind он оптимист he hopes for a ~ in his luck он надеется, что ему повезет;
my affairs have taken a bad turn мои дела приняли дурной оборот ~ достигнуть (известного момента, возраста, количества) ;
he is turned fifty ему за пятьдесят ~ out оказываться;
he turned out an excellent actor он оказался прекрасным актером;
as it turned out как оказалось ~ up поднимать(ся) вверх;
загибать(ся) ;
her nose turns up у нее вздернутый нос ~ очередь;
turn and turn about, in turn, by turns по очереди in ~ по очереди jobber's ~ курсовая прибыль ~ портить(ся) ;
the leaves turned early листья рано пожелтели;
the milk has turned молоко прокисло ~ изменять(ся) ;
luck has turned фортуна изменила ~ портить(ся) ;
the leaves turned early листья рано пожелтели;
the milk has turned молоко прокисло ~ перемена;
изменение (состояния) ;
a turn for the better изменение к лучшему;
the milk is on the turn молоко скисает ~ on зависеть (от) ;
much turns on his answer многое зависит от его ответа he hopes for a ~ in his luck он надеется, что ему повезет;
my affairs have taken a bad turn мои дела приняли дурной оборот one good ~ deserves another посл. услуга за услугу;
not to do a hand's turn сидеть сложа руки not to know which way to ~ не знать, что предпринять one good ~ deserves another посл. услуга за услугу;
not to do a hand's turn сидеть сложа руки to take ~s делать поочередно, сменяться;
to wait one's turn ждать своей очереди;
out of turn вне очереди ~ ав. разворот;
at every turn на каждом шагу, постоянно;
to serve one's turn годиться (для определенной цели) she has a ~ for music у нее есть музыкальные способности;
he has an optimistic turn of mind он оптимист ~ up случаться;
подвернуться, оказаться;
something will turn up что-нибудь да подвернется star ~ главный номер программы sudden ~ неожиданный поворот ~ короткая прогулка, поездка;
to take (или to go for) a turn прогуляться to take ~s делать поочередно, сменяться;
to wait one's turn ждать своей очереди;
out of turn вне очереди to a ~ точно;
(meat is) done to a turn (мясо) зажарено как раз в меру turn виток (проволоки, резьбы) ~ вращать(ся), вертеть(ся) ~ вращать(ся) ~ вспахивать, пахать ~ выворачивать наизнанку;
перелицовывать (платье) ;
to turn inside out выворачивать наизнанку ~ делать(ся) ~ достигнуть (известного момента, возраста, количества) ;
he is turned fifty ему за пятьдесят ~ законченная спекулятивная сделка ~ изгиб (дороги) ;
излучина (реки) ~ изменение ~ изменение направления;
перен. поворотный пункт ~ изменять(ся) ;
luck has turned фортуна изменила ~ как глагол-связка делаться, становиться;
to turn red покраснеть;
to turn sick почувствовать тошноту ~ конец ~ короткая прогулка, поездка;
to take (или to go for) a turn прогуляться ~ короткий период деятельности ~ курсовая прибыль ~ полигр. марашка ~ pl менструации ~ менять направление ~ направлять, сосредоточивать (тж. внимание, усилия) ;
to turn the hose on the fire направить струю на огонь ~ направлять ~ поворот;
right (left, about) turn! воен. направо! (налево!, кругом!) ~ разг. нервное потрясение, шок, приступ, припадок;
a turn of anger припадок гнева;
to give (smb.) a turn взволновать (кого-л.) ~ обдумывать (вопрос, проблему) ~ оборот, построение (фразы) ;
a turn of speech оборот речи ~ оборот (колеса) ;
at each turn при каждом обороте ~ оборот ~ огибать, обходить ~ оказывать(ся) ~ оттачивать, придавать изящную форму ~ очередной номер программы, выход;
сценка, интермедия ~ очередь;
turn and turn about, in turn, by turns по очереди ~ очередь ~ переводить (на другой язык;
into) ~ перевертывать(ся) ;
переворачиваться, кувыркаться;
to turn upside down переворачивать вверх дном ~ перемена;
изменение (состояния) ;
a turn for the better изменение к лучшему;
the milk is on the turn молоко скисает ~ перемена ~ поворачивать(ся) ;
обращаться;
повертывать(ся) ;
to turn to the right повернуть направо;
to turn on one's heel(s) круто повернуться( и уйти) ~ поворачивать ~ поворот ~ подвернуть, вывихнуть (ногу) ~ получать в обращение( товары, деньги) ~ портить(ся) ;
the leaves turned early листья рано пожелтели;
the milk has turned молоко прокисло ~ превращать(ся) (into) ;
to turn milk into butter сбивать масло ~ пускать в обращение ~ рабочая смена ~ ав. разворот;
at every turn на каждом шагу, постоянно;
to serve one's turn годиться (для определенной цели) ~ разница между курсом покупателей и курсом продавцов ~ расстраивать (пищеварение, психику, здоровье и т. п.) ;
вызывать отвращение ~ (рабочая) смена ~ смена (рабочая) ~ способность;
склад (характера) ;
стиль, манера, отличительная черта ~ становить(ся) ~ строение, форма;
the turn of the ankle форма лодыжки ~ точить (на токарном станке) ;
обтачивать ~ услуга;
to do (smb.) a good (an ill) turn оказать (кому-л.) хорошую (плохую) услугу ~ форма turning: ~ pres. p. от turn to ~ teacher стать учителем;
turn about оборачиваться;
повернуть кругом (на 180 град.) ~ against восстановить против ~ against восстать против to ~ an enemy's flank воен. обойти противника с фланга to ~ an enemy's flank перехитрить (кого-л.) ~ очередь;
turn and turn about, in turn, by turns по очереди ~ aside отворачиваться ~ aside отклонять(ся) ~ away отворачивать(ся) ;
отвращать ~ away прогонять, увольнять ~ back обернуться ~ back повернуть назад ~ back прогнать ~ down загнуть;
отогнуть;
to turn down a collar отогнуть воротник ~ перемена;
изменение (состояния) ;
a turn for the better изменение к лучшему;
the milk is on the turn молоко скисает to ~ up the radio сделать радио громче;
turn upon внезапно изменить отношение( к кому-л.) ;
to turn (smb.'s) head вскружить (кому-л.) голову ~ in разг. возвращать, отдавать;
сдавать;
you must turn in your uniform when you leave the army вам нужно будет вернуть обмундирование, когда вылизуетесь ~ in зайти мимоходом ~ in лечь спать ~ in поворачивать вовнутрь;
to turn in one's toes поставить ноги носками внутрь ~ in поворачивать вовнутрь;
to turn in one's toes поставить ноги носками внутрь ~ выворачивать наизнанку;
перелицовывать (платье) ;
to turn inside out выворачивать наизнанку to ~ loose освобождать;
to turn yellow струсить;
to turn the scale (или the balance) решить исход дела to ~ loose спускать (животное) с цепи ~ превращать(ся) (into) ;
to turn milk into butter сбивать масло ~ разг. нервное потрясение, шок, приступ, припадок;
a turn of anger припадок гнева;
to give (smb.) a turn взволновать (кого-л.) ~ of century начало века ~ оборот, построение (фразы) ;
a turn of speech оборот речи ~ строение, форма;
the turn of the ankle форма лодыжки ~ of year начало года ~ off быстро сделать (что-л.) ~ off вчт. выключить ~ off закрывать( кран) ;
выключать (свет) ~ off отвлекать внимание ~ off sl. повесить ~ off сворачивать( о дороге) ~ off увольнять ~ on = turn upon ~ on вчт. включить ~ on зависеть (от) ;
much turns on his answer многое зависит от его ответа ~ on открывать( кран, шлюз) ;
включать( свет) ~ поворачивать(ся) ;
обращаться;
повертывать(ся) ;
to turn to the right повернуть направо;
to turn on one's heel(s) круто повернуться (и уйти) to ~ one's hand (to smth.) приниматься (за что-л.) to ~ one's mind (to smth.) думать (о чем-л.), обратить внимание( на что-л.), сосредоточиться (на чем-л.) ~ out бастовать ~ out вставать( с постели) ~ out вывертывать (карман, перчатку) ~ out выгонять, увольнять;
исключать ~ out выгонять в поле (скотину) ~ out выгружать ~ out вызывать;
turn out the guard вызовите караул ~ out выпускать (изделия) ~ out выпускать ~ out оказываться;
he turned out an excellent actor он оказался прекрасным актером;
as it turned out как оказалось ~ out прекращать работу ~ out прибыть;
the firebrigade turned out as soon as the fire broke out пожарная команда прибыла, как только начался пожар ~ out производить ~ out тушить( свет) ~ out увольнять ~ out украшать, наряжать;
снаряжать to ~ out in the cold = окатить холодной водой;
to turn up one's heels sl. протянуть ноги, скончаться ~ out вызывать;
turn out the guard вызовите караул ~ over возобновлять ~ over восполнять (запасы товаров) ~ over ком. иметь оборот ~ over иметь оборот ~ over обдумывать ~ over обновлять полностью ~ over опрокидывать(ся) ~ over переворачивать ~ over перевертывать(ся) ~ over передавать( дело, доверенность и т. п.) другому ~ over передавать другому лицу ~ over переделывать ~ over тех. перекрывать кран ~ over превращать ~ как глагол-связка делаться, становиться;
to turn red покраснеть;
to turn sick почувствовать тошноту ~ round изменять (свои взгляды, политику и т. п.) ~ round оборачиваться;
поворачиваться ~ как глагол-связка делаться, становиться;
to turn red покраснеть;
to turn sick почувствовать тошноту to ~ teacher стать учителем;
turn about оборачиваться;
повернуть кругом (на 180 град.) ~ направлять, сосредоточивать (тж. внимание, усилия) ;
to turn the hose on the fire направить струю на огонь ~ to обратиться (к кому-л.) ~ to окончиться( чем-л.), быть результатом( чего-л.) ~ to превратиться ~ to приняться за работу ~ up внезапно появляться;
приходить, приезжать ~ up вскапывать, выкапывать ~ up разг. вызывать тошноту ~ up открыть( карту) ~ up поднимать(ся) вверх;
загибать(ся) ;
her nose turns up у нее вздернутый нос ~ up случаться;
подвернуться, оказаться;
something will turn up что-нибудь да подвернется to ~ out in the cold = окатить холодной водой;
to turn up one's heels sl. протянуть ноги, скончаться to ~ up the radio сделать радио громче;
turn upon внезапно изменить отношение (к кому-л.) ;
to turn (smb.'s) head вскружить (кому-л.) голову ~ on = turn upon to ~ up the radio сделать радио громче;
turn upon внезапно изменить отношение (к кому-л.) ;
to turn (smb.'s) head вскружить (кому-л.) голову ~ перевертывать(ся) ;
переворачиваться, кувыркаться;
to turn upside down переворачивать вверх дном to ~ loose освобождать;
to turn yellow струсить;
to turn the scale (или the balance) решить исход дела to take ~s делать поочередно, сменяться;
to wait one's turn ждать своей очереди;
out of turn вне очереди ~ in разг. возвращать, отдавать;
сдавать;
you must turn in your uniform when you leave the army вам нужно будет вернуть обмундирование, когда вылизуетесь -
5 Á
* * *a negative suffix to verbs, not;era útmakligt, at it is not unmeet that.* * *1.á, prep., often used elliptically, or even adverbially, [Goth. ana; Engl. on; Germ. an. In the Scandinavian idioms the liquid n is absorbed. In English the same has been supposed to happen in adverbial phrases, e. g. ‘along, away, abroad, afoot, again, agate, ahead, aloft, alone, askew, aside, astray, awry,’ etc. It is indeed true that the Ormulum in its northern dialect freq. uses o, even in common phrases, such as ‘o boke, o land, o life, o slæpe, o strande, o write, o naht, o loft,’ etc., v. the glossary; and we may compare on foot and afoot, on sleep (Engl. Vers. of Bible) and asleep; A. S. a-butan and on-butan (about); agen and ongean (again, against); on bæc, aback; on life, alive; on middan, amid. But it is more than likely that in the expressions quoted above, as well as in numberless others, as well in old as in modern English, the English a- as well as the o- of the Ormulum and the modern Scottish and north of England o- are in reality remains of this very á pronounced au or ow, which was brought by the Scandinavian settlers into the north of England. In the struggle for supremacy between the English dialects after the Conquest, the Scandinavian form á or a won the day in many cases to the exclusion of the Anglo-Saxon on. Some of these adverbs have representatives only in the Scandinavian tongues, not in Anglo-Saxon; see below, with dat. B. II, C. VII; with acc. C. I. and VI. The prep. á denotes the surface or outside; í and ór the inside; at, til, and frá, nearness measured to or from an object: á thus answers to the Gr. επί; the Lat. in includes á and i together.]With dat. and acc.: in the first case with the notion of remaining on a place, answering to Lat. in with abl.; in the last with the notion of motion to the place, = Lat. in with acc.WITH DAT.A. Loc.I. generally on, upon; á gólfi, on the floor, Nj. 2; á hendi, on the hand (of a ring), 48, 225; á palli, 50; á steini, 108; á vegg, 115; á sjá ok á landi, on sea and land. In some instances the distinction between d and i is loose and wavering, but in most cases common sense and usage decide; thus ‘á bók’ merely denotes the letters, the penmanship, ‘í’ the contents of a book; mod. usage, however, prefers ‘í,’ lesa í bók, but stafr á bók. Old writers on the other hand; á bókum Enskum, in English books, Landn. 24, but í Aldafars bók, 23 (in the book De Mensurâ Temporum, by Bede), cp. Grág. i. 76, where á is a false reading instead of at; á bréfi, the contents of a letter: of clothing or arms, mítr á höfði, sverð á hlið, mitre on head, sword on side, Fms. i. 266, viii. 404; hafa lykil á sér, on one’s person, 655 xxvii. 22; möttull á tyglum, a mantle hanging on (i. e. fastened by) laces, Fms. vii. 201: á þingi means to be present at a meeting; í þingi, to abide within a jurisdiction; á himni, á jörðu, on (Engl. in) heaven and earth, e. g. in the Lord’s Prayer, but í helviti, in hell; á Gimli, Edda (of a heavenly abode); á báti, á skipi denote crew and cargo, ‘í’ the timber or materials of which a ship is built, Eg. 385; vera í stafni á skipi, 177: á skógi, to be abroad in a wood (of a hunter, robber, deer); but to be situated (a house), at work (to fell timber), í skógi, 573, Fs. 5, Fms. iii. 122, viii. 31, xi. 1, Glúm. 330, Landn. 173; á mörkinni, Fms. i. 8, but í mörk, of a farm; á firðinum means lying in a firth, of ships or islands (on the surface of the water), þær eyjar liggja á Breiðafirði, Ld. 36; but í firði, living in a district named Firth; á landi, Nj. 98, Fms. xi. 386.II. á is commonly used in connection with the pr. names or countries terminating in ‘land,’ Engl. in, á Englandi, Írlandi, Skotlandi, Bretlandi, Saxlandi, Vindlandi, Vínlandi, Grænalandi, Íslandi, Hálogalandi, Rogalandi, Jótlandi, Frakklandi, Hjaltlandi, Jamtalandi, Hvítramannalandi, Norðrlöndum, etc., vide Landn. and the index to Fms. xii. In old writers í is here very rare, in modern authors more frequent; taste and the context in many instances decide. An Icelander would now say, speaking of the queen or king, ‘á Englandi,’ ruling over, but to live ‘í Englandi,’ or ‘á Englandi;’ the rule in the last case not being quite fixed.2. in connection with other names of countries: á Mæri, Vörs, Ögðum, Fjölum, all districts of Norway, v. Landn.; á Mýrum (in Icel.), á Finnmörk, Landn., á Fjóni (a Danish island); but í Danmörk, Svíþjóð (á Svíþjóðu is poët., Gs. 13).3. before Icel. farms denoting open and elevated slopes and spaces (not too high, because then ‘at’ must be used), such as ‘staðr, völlr, ból, hjalli, bakki, heimr, eyri,’ etc.; á Veggjum, Landn. 69; á Hólmlátri, id.: those ending in ‘-staðr,’ á Geirmundarstöðum, Þórisstöðum, Jarðlangsstöðum…, Landn.: ‘-völlr,’ á Möðruvöllum: á Fitjum (the farm) í Storð (the island), í Fenhring (the island) á Aski (the farm), Landn., Eg.: ‘-nes’ sometimes takes á, sometimes í (in mod. usage always ‘í’), á Nesi, Eb. 14, or í Krossnesi, 30; in the last case the notion of island, νησος, prevails: so also, ‘fjörðr,’ as, þeir börðust á Vigrafirði (of a fight o n the ice), Landn. 101, but orusta í Hafrsfirði, 122: with ‘-bær,’ á is used in the sense of a farm or estate, hón sa á e-m bæ mikit hús ok fagrt, Edda 22; ‘í bæ’ means within doors, of the buildings: with ‘Bær’ as pr. name Landn. uses ‘í,’ 71, 160, 257, 309, 332.4. denoting on or just above; of the sun, when the time is fixed by regarding the sun in connection with points in the horizon, a standing phrase in Icel.; sól á gjáhamri, when the sun is on the crag of the Rift, Grág. i. 26, cp. Glúm. 387; so, brú á á, a bridge on a river, Fms. viii. 179, Hrafn. 20; taka hús á e-m, to surprise one, to take the house over his head, Fms. i. 11.III. á is sometimes used in old writers where we should now expect an acc., esp. in the phrase, leggja sverði (or the like) á e-m, or á e-m miðjum, to stab, Eg. 216, Gísl. 106, Band. 14; þá stakk Starkaðr sprotanum á konungi, then Starkad stabbed the king with the wand, Fas. iii. 34; bíta á kampi (vör), to bite the lips, as a token of pain or emotion, Nj. 209, 68; taka á e-u, to touch a thing, lay hold of it, v. taka; fá á e-u, id. (poët.); leggja hendr á (better at) síðum, in wrestling, Fms. x. 331; koma á úvart á e-m, to come on one unawares, ix. 407 (rare).B. TEMP. of a particular point or period of time, at, on, in:I. gener. denoting during, in the course of; á nótt, degi, nætrþeli …, Bs. i. 139; or spec. adding a pron. or an adject., á næsta sumri, the next summer; á því ári, þingi, misseri, hausti, vári, sumri …, during, in that year …, Bs. i. 679, etc.; á þrem sumrum, in the course of three summers, Grág. i. 218; á þrem várum, Fms. ii. 114; á hálfs mánaðar fresti, within half a month’s delay, Nj. 99; á tvítugs, sextugs … aldri, á barns, gamals aldri, etc., at the age of …, v. aldr: á dögum e-s, in the days of, in his reign or time, Landn. 24, Hrafn. 3, Fms. ix. 229.II. used of a fixed recurrent period or season; á várum, sumrum, haustum, vetrum, á kveldum, every spring, summer …, in the evenings, Eg. 711, Fms. i. 23, 25, vi. 394, Landn. 292: with the numeral adverbs, cp. Lat. ter in anno, um sinn á mánuði, ári, once a month, once a year, where the Engl. a is not the article but the preposition, Grág. i. 89.III. of duration; á degi, during a whole day, Fms. v. 48; á sjau nóttum, Bárð. 166; á því meli, during that time, in the meantime, Grág. i. 259.IV. connected with the seasons (á vetri, sumri, vári, hausti), ‘á’ denotes the next preceding season, the last winter, summer, autumn, Eb. 40, 238, Ld. 206: in such instances ‘á’ denotes the past, ‘at’ the future, ‘í’ the present; thus í vetri in old writers means this winter; á vetri, last winter; at vetri, next winter, Eb. 68 (in a verse), etc.C. In various other relations, more or less metaphorically, on, upon, in, to, with, towards, against:I. denoting object, in respect of, against, almost periphrastically; dvelja á náðum e-s, under one’s protection, Fms. i. 74; hafa metnað á e-u, to be proud of, to take pride in a thing, 127.2. denoting a personal relation, in; bæta e-t á e-m, to make amends, i. e. to one personally; misgöra e-t á e-m, to inflict wrong on one; hafa elsku (hatr) á e-m, to bear love ( hatred) to one, Fms. ix. 242; hefna sín á e-m, to take revenge on one’s person, on anyone; rjúfa sætt á e-m, to break truce on the person of any one, to offend against his person, Nj. 103; hafa sár á sér, 101; sjá á e-m, to read on or in one’s face; sér hann á hverjum manni hvárt til þín er vel eðr illa, 106; var þat brátt auðséð á hennar högum, at …, it could soon be seen in all her doings, that …, Ld. 22.3. also generally to shew signs of a thing; sýna fáleika á sér, to shew marks of displeasure, Nj. 14, Fs. 14; taka vel, illa, lítt, á e-u, to take a thing well, ill, or indifferently, id.; finna á sér, to feel in oneself; fann lítt á honum, hvárt …, it could hardly be seen in his face, whether …, Eb. 42; líkindi eru á, it is likely, Ld. 172; göra kost á e-u, to give a choice, chance of it, 178; eiga vald á e-u, to have power over …, Nj. 10.II. denoting encumbrance, duty, liability; er fimtardómsmál á þeim, to be subject to …, Nj. 231; the phrase, hafa e-t á hendi, or vera á hendi e-m, on one’s hands, of work or duty to be done; eindagi á fé, term, pay day, Grág. i. 140; ómagi (skylda, afvinna) á fé, of a burden or encumbrance, D. I. and Grág. in several passages.III. with a personal pronoun, sér, mér, honum …, denoting personal appearance, temper, character, look, or the like; vera þungr, léttr … á sér, to be heavy or light, either bodily or mentally; þungr á sér, corpulent, Sturl. i. 112; kátr ok léttr á sér, of a gay and light temper, Fms. x. 152; þat bragð hafði hann á sér, he looked as if, … the expression of his face was as though …, Ld., cp. the mod. phrase, hafa á sér svip, bragð, æði, sið, of one’s manner or personal appearance, to bear oneself as, or the like; skjótr (seinn) á fæti, speedy ( slow) of foot, Nj. 258.IV. as a periphrasis of the possessive pronoun connected with the limbs or parts of the body. In common Icel. such phrases as my hands, eyes, head … are hardly ever used, but höfuð, eyru, hár, nef, munnr, hendr, fætr … á mér; so ‘í’ is used of the internal parts, e. g. hjarta, bein … í mér; the eyes are regarded as inside the body, augun í honum: also without the possessive pronoun, or as a periphrasis for a genitive, brjóstið á e-m, one’s breast, Nj. 95, Edda 15; súrnar í augum, it smarts in my eyes, my eyes smart, Nj. 202; kviðinn á sér, its belly, 655 xxx. 5, Fms. vi. 350; hendr á henni, her hands, Gísl. (in a verse); í vörunum á honum, on his lips, Band. 14; ristin á honum, his step, Fms. viii. 141; harðr í tungu, sharp of tongue, Hallfred (Fs. 114); kalt (heitt) á fingrum, höndum, fótum …, cold ( warm) in the fingers, hands, feet …, i. e. with cold fingers, etc.; cp. also the phrase, verða vísa (orð) á munni, of extemporising verses or speeches, freq. in the Sagas; fastr á fótum, fast by the leg, of a bondsman, Nj. 27: of the whole body, díla fundu þeir á honum, 209. The pers. pron. is used only in solemn style (poetry, hymns, the Bible), and perhaps only when influenced by foreign languages, e. g. mitt hjarta hví svo hryggist þú, as a translation of ‘warumb betrübst du dich mein Herz?’ the famous hymn by Hans Sachs; instead of the popular hjartað í mér, Sl. 43, 44: hjartað mitt is only used as a term of endearment, as by a husband to his wife, parents to their child, or the like, in a metaphorical sense; the heart proper is ‘í mér,’ not ‘mitt.’2. of other things, and as a periphrasis of a genitive, of a part belonging to the whole, e. g. dyrr á husi = húsdyrr, at the house-doors; turn á kirkju = kirkju turn; stafn, skutr, segl, árar … á skipi, the stem, stern, sail … of a ship, Fms. ix. 135; blöð á lauk, á tré …, leaves of a leek, of a tree …, Fas. i. 469; egg á sverði = sverðs egg; stafr á bók; kjölr á bók, and in endless other instances.V. denoting instrumentality, by, on, or a-, by means of; afla fjár á hólmgöngum, to make money a-duelling, by means of duels, Eg. 498; á verkum sínum, to subsist on one’s own work, Njarð. 366: as a law term, sekjast á e-ju, to be convicted upon …, Grág. i. 123; sekst maðr þar á sínu eigini ( a man is guilty in re sua), ef hann tekr af þeim manni er heimild ( possessio) hefir til, ii. 191; falla á verkum sínum, to be killed flagranti delicto, v. above; fella e-n á bragði, by a sleight in wrestling; komast undan á flótta, to escape by flight, Eg. 11; á hlaupi, by one’s feet, by speed, Hkr. ii. 168; lifa á e-u, to feed on; bergja á e-u, to taste of a thing; svala sér á e-u, to quench the thirst on.VI. with subst. numerals; á þriðja tigi manna, up to thirty, i. e. from about twenty to thirty, Ld. 194; á öðru hundraði skipa, from one to two hundred sail strong, Fms. x. 126; á níunda tigi, between eighty and ninety years of age, Eg. 764, v. above: used as prep., á hendi, on one’s hand, i. e. bound to do it, v. hönd.VII. in more or less adverbial phrases it may often be translated in Engl. by a participle and a- prefixed; á lopti, aloft; á floti, afloat; á lífi, alive; á verðgangi, a-begging; á brautu, away; á baki, a-back, behind, past; á milli, a-tween; á laun, alone, secretly; á launungu, id.; á móti, against; á enda, at an end, gone; á huldu, hidden; fara á hæli, to go a-heel, i. e. backwards, Fms. vii. 70;—but in many cases these phrases are transl. by the Engl. partic. with a, which is then perh. a mere prefix, not a prep., á flugi, a-flying in the air, Nj. 79; vera á gangi, a-going; á ferli, to be about; á leiki, a-playing, Fms. i. 78; á sundi, a-swimming, ii. 27; á verði, a-watching, x. 201; á hrakningi, a-wandering; á reiki, a-wavering; á skjálfi, a-shivering; á-hleri, a-listening; á tali, a-talking, Ísl. ii. 200; á hlaupi, a-running, Hkr. ii. 268; á verki, a-working; á veiðum, a-hunting; á fiski, a-fishing; á beit, grazing: and as a law term it even means in flagranti, N. G. L. i. 348.VIII. used absolutely without a case in reference to the air or the weather, where ‘á’ is almost redundant; þoka var á mikil, a thick fog came on, Nj. 267; niðamyrkr var á, pitch darkness came on, Eg. 210; allhvast á norðan, a very strong breeze from the north, Fms. ix. 20; þá var á norðrænt, a north wind came on, 42, Ld. 56; hvaðan sem á er, from whatever point the wind is; var á hríð veðrs, a snow storm came on, Nj. 282; görði á regn, rain came on, Fms. vi. 394, xi. 35, Ld. 156.WITH ACC.A. Loc.I. denoting simple direction towards, esp. connected with verbs of motion, going, or the like; hann gékk á bergsnös, Eg. 389; á hamar, Fas. ii. 517.2. in phrases denoting direction; liggja á útborða, lying on the outside of the ship, Eg. 354; á annat borð skipinu, Fms. vii. 260; á bæði borð, on both sides of the ship, Nj. 124, Ld. 56; á tvær hliðar, on both sides, Fms. v. 73. Ísl. ii. 159; á hlið, sidewards; út á hlið, Nj. 262, Edda 44; á aðra hönd henni, Nj. 50, Ld. 46; höggva á tvær hendr, to hew or strike right and left, Ísl. ii. 368, Fas. i. 384, Fms. viii. 363, x. 383.3. upp á, upon; hann tók augu Þjaza ok kastaði upp á himin, Edda 47: with verbs denoting to look, see, horfa, sjá, líta, etc.; hann rak skygnur á land, he cast glances towards the land, Ld. 154.II. denoting direction with or without the idea of arriving:1. with verbs denoting to aim at; of a blow or thrust, stefna á fótinn, Nj. 84; spjótið stefnir á hann miðjan, 205: of the wind, gékk veðrit á vestr, the wind veered to west, Fms. ix. 28; sigla á haf, to stand out to sea, Hkr. i. 146, Fms. i. 39: with ‘út’ added, Eg. 390, Fms. x. 349.2. conveying the notion of arriving, or the intervening space being traversed; spjótið kom á miðjan skjöldinn, Eg. 379, Nj. 96, 97; langt upp á land, far up inland, Hkr. i. 146: to reach, taka ofan á belti, of the long locks of a woman, to reach down to the belt, Nj. 2; ofan á bringu, 48; á þa ofan, 91.III. without reference to the space traversed, connected with verbs denoting to go, turn, come, ride, sail, throw, or the like, motion of every kind; hann kastar honum á völlinn, he flings him down, Nj. 91; hlaupa á skip sitt, to leap on board his ship, 43; á hest, to mount quickly, Edda 75; á lend hestinum, Nj. 91; hann gengr á sáðland sitt, he walks on to his fields, 82: on, upon, komast á fætr, to get upon one’s legs, 92; ganga á land, to go a-shore, Fms. i. 40; ganga á þing, vii. 242, Grág. (often); á skóg, á merkr ok skóga, into a wood, Fb. i. 134, 257, Fms. xi. 118, Eg. 577, Nj. 130; fara á Finnmörk, to go travelling in Finmark, Fms. i. 8; koma, fara á bæ, to arrive at the farm-house; koma á veginn, Eg. 578; stíga á bát, skip, to go on board, 158; hann gékk upp á borg, he went up to the burg (castle), 717; en er þeir komu á loptriðið, 236; hrinda skipum á vatn, to float the ships down into the water, Fms. i. 58; reka austr á haf, to drift eastwards on the sea, x. 145; ríða ofan á, to ride down or over, Nj. 82.IV. in some cases the acc. is used where the dat. would be used, esp. with verbs denoting to see or hear, in such phrases as, þeir sá boða mikinn inn á fjörðinn, they saw great breakers away up in the bight of the firth, the acc. being due perhaps to a motion or direction of the eye or ear towards the object, Nj. 124; sá þeir fólkit á land, they saw the people in the direction of land, Fas. ii. 517: in phrases denoting to be placed, to sit, to be seated, the seat or bench is freq. in the acc. where the dat. would now be used; konungr var þar á land upp, the king was then up the country, the spectator or narrator is conceived as looking from the shore or sea-side, Nj. 46; sitja á miðjan bekk, to be seated on the middle bench, 50; skyldi konungs sæti vera á þann bekk … annat öndvegi var á hinn úæðra pall; hann setti konungs hásæti á miðjan þverpall, Fms. vi. 439, 440, cp. Fagrsk. l. c., Sturl. iii. 182; eru víða fjallbygðir upp á mörkina, in the mark or forest, Eg. 58; var þar mörk mikil á land upp, 229; mannsafnaðr er á land upp (viewed from the sea), Ld. 76; stóll var settr á mótið, Fas. i. 58; beiða fars á skip, to beg a passage, Grág. i. 90.V. denoting parts of the body; bíta e-n á barka, to bite one in the throat, Ísl. ii. 447; skera á háls, to cut the throat of any one, Nj. 156; brjóta e-n á háls, to break any one’s neck; brjóta e-n á bak, to break any one’s back, Fms. vii. 119; kalinn á kné, frozen to the knees with cold, Hm. 3.VI. denoting round; láta reipi á háls hesti, round his horse’s neck, 623. 33; leggja söðul á hest, Nj. 83; and ellipt., leggja á, to saddle; breiða feld á hofuð sér, to wrap a cloak over his head, 164; reyta á sik mosa, to gather moss to cover oneself with, 267; spenna hring á hönd, á fingr, Eg. 300.VII. denoting a burden; stela mat á tvá hesta, hey á fimtán hesta, i. e. a two, a fifteen horse load, Nj. 74: metaph., kjósa feigð á menn, to choose death upon them, i. e. doom them to death, Edda 22.B. TEMP.I. of a period of time, at, to; á morgun, to-morrow (í morgun now means the past morning, the morning of to-day), Ísl. ii. 333.II. if connected with the word day, ‘á’ is now used before a fixed or marked day, a day of the week, a feast day, or the like; á Laugardag, á Sunnudag …, on Saturday, Sunday, the Old Engl. a-Sunday, a-Monday, etc.; á Jóladaginn, Páskadaginn, on Yule and Easter-day; but in old writers more often used ellipt. Sunnudaginn, Jóladaginn …, by dropping the prep. ‘á,’ Fms. viii. 397, Grág. i. 18.III. connected with ‘dagr’ with the definite article suffixed, ‘á’ denotes a fixed, recurring period or season, in; á daginn, during the day-time, every day in turn, Grett. 91 A.IV. connected with ‘evening, morning, the seasons,’ with the article; á kveldit, every evening, Ld. 14; á sumarit, every summer, Vd. 128, where the new Ed. Fs. 51 reads sumrum; á haust, every autumn, Eg. 741 (perh. a misprint instead of á haustin or á haustum); á vetrinn, in the winter time, 710; á várit, every spring, Gþl. 347; the sing., however, is very rare in such cases, the old as well as mod. usage prefers the plur.; á nætrnar, by night, Nj. 210; á várin, Eg. 710; á sumrin, haustin, á morgnana, in the morning (á morgin, sing., means to-morrow); á kveldin, in the evening, only ‘dagr’ is used in sing., v. above (á daginn, not á dagana); but elliptically and by dropping the article, Icelanders say, kveld og morgna, nótt og dag, vetr sumar vor og haust, in the same sense as those above mentioned.V. denoting duration, the article is dropped in the negative phrase, aldri á sinn dag, never during one’s life; aldri á mína daga, never in my life, Bjarn. 8, where a possess. pron. is put between noun and prep., but this phrase is very rare. Such phrases as, á þann dag, that day, and á þenna dag, Stj. 12, 655 xxx. 2. 20, are unclassical.VI. á dag without article can only be used in a distributive sense, e. g. tvisvar á dag, twice a-day; this use is at present freq. in Icel., yet instances from old writers are not on record.VII. denoting a movement onward in time, such as, liðið á nótt, dag, kveld, morgun, sumar, vetr, vár, haust (or nóttina, daginn …), jól, páska, föstu, or the like, far on in the night, day …, Edda 33; er á leið vetrinn, when the winter was well on, as the winter wore on, Nj. 126; cp. áliðinn: also in the phrase, hniginn á inn efra aldr, well stricken in years, Ld. 68.C. Metaph. and in various relations:I. somewhat metaphorically, denoting an act only (not the place); fara á fund, á vit e-s, to call for one, Eg. 140; koma á ræðu við e-n, to come to a parley with, to speak, 173; ganga á tal, Nj. 103; skora á hólm, to challenge to a duel on an island; koma á grið, to enter into a service, to be domiciled, Grág. i. 151; fara á veiðar, to go a-hunting, Fms. i. 8.β. generally denoting on, upon, in, to; bjóða vöxtu á féit, to offer interest on the money, Grág. i. 198; ganga á berhögg, to come to blows, v. berhögg; fá á e-n, to make an impression upon one, Nj. 79; ganga á vápn e-s, to throw oneself on an enemy’s weapon, meet him face to face, Rd. 310; ganga á lagið, to press on up the spear-shaft after it has passed through one so as to get near one’s foe, i. e. to avail oneself of the last chance; bera fé á e-n, to bribe, Nj. 62; bera öl á e-n, to make drunk, Fas. i. 13; snúinn á e-t, inclined to, Fms. x. 142; sammælast á e-t, to agree upon, Nj. 86; sættast, verða sáttr á e-t, in the same sense, to come to an agreement, settlement, or atonement, 78, Edda 15, Eb. 288, Ld. 50, Fms. i. 279; ganga á mála, to serve for pay as a soldier, Nj. 121; ganga á vald e-s, to put oneself in his power, 267; ganga á sætt, to break an agreement; vega á veittar trygðir, to break truce, Grág. ii. 169.II. denoting in regard to, in respect to:1. of colour, complexion, the hue of the hair, or the like; hvítr, jarpr, dökkr … á hár, having white, brown, or dark … hair, Ísl. ii. 190, Nj. 39; svartr á brún ok brá, dark of brow and eyebrow; dökkr á hörund, id., etc.2. denoting skill, dexterity; hagr á tré, a good carpenter; hagr á járn, málm, smíðar …, an expert worker in iron, metals …, Eg. 4; fimr á boga, good at the bow: also used of mastership in science or arts, meistari á hörpuslátt, a master in striking the harp, Fas. iii. 220; fræðimaðr á kvæði, knowing many poems by heart, Fms. vi. 391; fræðimaðr á landnámssögur ok forna fræði, a learned scholar in histories and antiquities (of Are Frode), Ísl. ii. 189; mikill á íþrótt, skilful in an art, Edda (pref.) 148; but dat. in the phrase, kunna (vel) á skíðum, to be a cunning skater, Fms. i. 9, vii. 120.3. denoting dimensions; á hæð, lengd, breidd, dýpt …, in the heighth, length, breadth, depth …, Eg. 277; á hvern veg, on each side, Edda 41 (square miles); á annan veg, on the one side, Grág. i. 89.β. the phrase, á sik, in regard to oneself, vel (illa) á sik kominn, of a fine ( ugly) appearance, Ld. 100, Fas. iii. 74.III. denoting instrumentality; bjargast á sínar hendr, to live on the work of one’s own hands, (á sínar spýtur is a mod. phrase in the same sense); (vega) á skálir, pundara, to weigh in scales, Grág. ii. 370; at hann hefði tvá pundara, ok hefði á hinn meira keypt en á hinn minna selt, of a man using two scales, a big one for buying and a little one for selling, Sturl. i. 91; á sinn kostnað, at one’s own expense; nefna e-n á nafn, by name, Grág. i. 17, etc. The Icel. also say, spinna á rokk, snældu, to spin on or with a rock or distaff; mala á kvern, to grind in a ‘querne,’ where Edda 73 uses dat.; esp. of musical instruments, syngja, leika á hljóðfæri, hörpu, gígju …; in the old usage, leika hörpu …, Stj. 458.IV. denoting the manner or way of doing:1. á þessa lund, in this wise, Grág. ii. 22; á marga vega, á alla, ymsa vega, in many, all, respects, Fms. i. 114; á sitt hóf, in its turn, respectively, Ld. 136, where the context shews that the expression answers to the Lat. mutatis mutandis; á Þýðersku, after German fashion, Sks. 288.2. esp. of language; mæla, rita á e-a tungu, to speak, write in a tongue; á Írsku, in Irish, Ld. 76; Norrænu, in Norse, Eb. 330, Vm. 35; a Danska tungu, in Danish, i. e. Scandinavian, Norse, or Icelandic, Grág. i. 18; á Vára tungu, i. e. in Icelandic, 181; rita á Norræna tungu, to write in Norse, Hkr. (pref.), Bs. i. 59:—at present, dat. is sometimes used.3. in some phrases the acc. is used instead of the dat.; hann sýndi á sik mikit gaman, Fms. x. 329; hann lét ekki á sik finna, he shewed no sign of motion, Nj. 111; skaltú önga fáleika á þik gera (Cod. Kalf.), 14.V. used in a distributive sense; skal mörk kaupa gæzlu á kú, eðr oxa fim vetra gamlan, a mark for every cow, Grág. i. 147; alin á hvert hross, 442; á mann, per man (now freq.): cp. also á dag above, lit. B.VI. connected with nouns,1. prepositional; á hendr (with dat.), against; á hæla, at heel, close behind; á bak, at back, i. e. past, after; á vit (with gen.), towards.2. adverbially; á braut, away, abroad; á víxl, in turns; á mis, amiss; á víð ok dreif, a-wide and a-drift, i. e. dispersedly.3. used almost redundantly before the following prep.; á eptir, after, behind; á undan, in front of; á meðal, á milli, among; á mót, against; á við, about, alike; á frá (cp. Swed. ifrån), from (rare); á fyrir = fyrir, Haustl. 1; á hjá, beside (rare); á fram, a-head, forwards; á samt, together; ávalt = of allt, always: following a prep., upp á, upon; niðr á, down upon; ofan á, eptir á, post eventum, (temp.) á eptir is loc., id., etc.VII. connected with many transitive verbs, answering to the Lat. ad- or in-, in composition, in many cases periphrastically for an objective case. The prep. generally follows after the verb, instead of being prefixed to it as in Lat., and answers to the Engl. on, to; heita kalla, hrópa á, to call on; heyra, hlusta, hlyða á, to hearken to, listen to; hyggja, hugsa á, to think on; minna á, to remind; sjá, líta, horfa, stara, mæna, glápa, koma auga … á, to look on; girnast á, to wish for; trúa á, to believe on; skora á, to call on any one to come out, challenge; kæra á, to accuse; heilsa á, to greet; herja, ganga, ríða, hlaupa, ráða … á, to fall on, attack, cp. ágangr, áreið, áhlaup; ljúga á, to tell lies of, to slander; telja á, to carp at; ausa, tala, hella, kasta, verpa … á, to pour, throw on; ríða, bera, dreifa á, to sprinkle on; vanta, skorta á, to fall short of; ala á, to plead, beg; leggja á, to throw a spell on, lay a saddle on; hætta á, to venture on; gizka á, to guess at; kveða á, to fix on, etc.: in a reciprocal sense, haldast á, of mutual strife; sendast á, to exchange presents; skrifast á, to correspond (mod.); kallast á, to shout mutually; standast á, to coincide, so as to be just opposite one another, etc.2.f. [Lat. aqua; Goth. ahva; Hel. aha; A. S. eâ; O. H. G. aha, owa; cp. Germ. ach and aue; Fr. eau, eaux; Engl. Ax-, Ex-, etc., in names of places; Swed.-Dan. å; the Scandinavians absorb the hu, so that only a single vowel or diphthong remains of the whole word]:—a river. The old form in nom. dat. acc. sing. is , v. the introduction to A, page 1, Bs. i. 333 sq., where ́n, ́ (acc.), and ́na; so also Greg. 677; the old fragm. of Grág. ii. 222, 223, new Ed. In the Kb. of the Edda the old form occurs twice, viz. page 75, ́na (acc.), (but two lines below, ána), í ́nni (dat.) The old form also repeatedly occurs in the Kb. and Sb. of the Grág., e. g. ii. 266, 267: gen. sing. ár; nom. pl. ár, gen. á contracted, dat. ám, obsolete form ́m; Edda 43, Eg. 80, 99, 133, 185: proverbs, at ósi skal á stemma, answering to the Lat. principiis obsta, Edda 60; hér kemr á til sæfar, here the river runs into the sea, metaph. = this is the very end, seems to have been a favourite ending of old poems; it is recorded in the Húsdrápa and the Norðsetadrápa, v. Edda 96, Skálda 198; cp. the common saying, oil vötn renna til sævar, ‘all waters run into the sea.’ Rivers with glacier water are in Icel. called Hvítá, White river, or Jökulsá: Hitá, Hot river, from a hot spring, opp. to Kaldá, v. Landn.: others take a name from the fish in them, as Laxá, Lax or Salmon river (freq.); Örriða á, etc.: a tributary river is þverá, etc.: ár in the Njála often means the great rivers Ölfusá and Þjórsá in the south of Iceland. Áin helga, a river in Sweden, Hkr. ii: á is also suffixed to the names of foreign rivers, Tempsá = Thames; Dóná, Danube (Germ. Don-au), (mod.), etc. Vide Edda (Gl.) 116, 117, containing the names of over a hundred North-English and Scottish rivers.COMPDS: áráll, árbakki, árbrot, ardjúp, árfarvegr, árfors, árgljúfr, árhlutr, ármegin, árminni, ármót, áróss, árreki, árstraumr, árströnd, árvað, árvegr, árvöxtr. -
6 LEGGJA
* * *(legg, lagða, lagiðr, lagðr, laginn), v.1) to lay, place (Már hafði lagt höfuð sitt í kné Rannveigar);leggja net, to lay a net;2) to put;leggja eld í, to put fire to;leggja söðul á hest, to put a saddle on a horse;leggja árar upp, to lay up the oars, give up pulling;leggja ofan segi, to haul down, take in the sails;leggja at jörðu, at velli (or við jörðu, við velli), to overthrow, slay, kill;leggja hlut sinn, to lose one’s lot, be worsted;3) to lay, drop, of a beast (hvelparnir, er eigi vóru lagðir);4) to lay, make, build;leggja garða, to make fences;5) to appoint, fix (leggja stefnu, leika, bardaga);6) to tax, value (hann lagði hálft landit fyrir sex tigi silfrs);leggja e-n úgildan, to award no fine for, put no price on;leggja at léttu, to make light of;7) to settle;leggja sakar, to settle strife;leggja lög, to lay down laws;leggja leið sína, to take a direction;hann lagði mjök kvámur sínar í Ögr, he was in the habit of coming often to O.;8) to allot, assign (þér mun lagit verða at vera einvaldskonungr yfir Noregi);hvat mun til líkna lagt Sigurði, what comfort is there appointed for S.?;þér var lengra líf lagit, a longer life was destined for thee;9) to lay out, pay, discharge;leggja at veði, to give as bail;leggja á hættu, to risk;leggja á mikinn kostnað, to run into great expenses;leggja líf á, to stake one’s life on a thing;leggja fé til höfuðs e-m, to set a price on one’s head;10) to lay a ship’s course, stand of or on, sail, absol., or the ship in dat. or acc., lét hann blása herblástr ok leggja út ór höfninni, and sailed out of the harbour;leggja at, to land (lagði hann at við Sundólfsstaði);in a naval battle, to attack (lögðu þeir þá at þeim);leggja undir land, to stand in towards land;fig. to give in;leggja (skip) í rétt, to drift or run before the wind;11) to set off, start;leggja á flótta, to take toftight;leggja eptir e-m, to pursue;leggja upp, to start on a journey;12) to stab, thrust, with a weapon (Þ. leggr hann spjóti til bana);13) impers. it turns, is driven in a direction (of smoke, smell, fire);hingat leggr allan reykinn, all the smoke blows hitherward;to freeze over, be covered with snow or ice (þá er ísa lagði á vötn);leggja nær, to be on the brink of;nær lagði þat úfœru einu sinni, it had well nigh come to a disaster;14) with preps.:leggja e-t af, to cede, give up (H. bróðir hans lagði af við hann sinn part í eyjunni);to leave off, desist from (legg af héðan af versagørð, sagði erkibiskup);leggja af fénað, to slaughter cattle;leggja e-t aptr, to give back, return (báðu mik leggja aptr taflit);leggja at, leggja at landi, to land;leggja at e-m, to attack;leggja e-t á e-n, to impose, lay (a burden, tax) upon one (leggja skatt, skyldir, yfirbót á e-n);leggja e-t á við e-n = leggja e-t á e-n;leggja stund, kapp, hug á e-t, to take pains about, great interest in, a thing;leggja ást, elsku, mætur á e-t, to feel love, affection, interest for a thing, to cherish a thing or person;leggja fæð, öfund, hatr á, to take dislike, envy, hatred to;leggja móti e-m, to oppose, contradict one;leggja e-t til, to furnish, contribute, as one’s share (hvern styrk hefir móðir mín til lagit með þér?);leggja fátt til, to say little, be reserved;leggja lof til, to give praise to;leggja gott (illt) til e-s, to lay a good (or ill) word to one, to interfere in a friendly (or unfriendly) manner;leggja e-t til lofs e-m, to put a thing to a person’s credit;leggja e-t til orðs, to talk about;leggja e-m e-t til ámælis, orðs, to blame one for a thing;leggja e-t undir or undir sik, to conquer, vanquish (Knútr konungr lagði allt land undir sik íNoregi);leggja e-t undir e-n, to submit a matter to a person, refer to (þeir höfðu lagit mál undir Njál);leggja undir trúnað e-s, to trust;ok er þat mjök undir hann lagit, it depends much on him;leggja e-t undir þegnskap sinn, to assert on one’s honour;leggja e-t upp við e-n, to hand over to one;leggja e-t eigi langt upp, not to make much of, to make light of (eigi legg ek slíkt langt upp);leggja e-t við e-t, to add to (leggja aðra tölu við aðra);leggja við líf sitt, höfuð sitt, to stake one’s life;leggja við sekt, to fix a fine;15) refl., leggjast.* * *a causal of liggja, q. v.; pres. legg, pl. leggjum; pret. lagði; subj. legði; imperat. legg or leggðú; part. lagiðr, lagið, lagit; contr. lagðr, lögð, lagt; part. laginn, Fb. ii. 386, which form is in mod. Icel. used as an adjective only; a part. pass. lagztr, lögzt, lagzt, Fas. ii. 345, and in mod. usage: [Ulf. lagjan = τιθέναι; A. S. lecgan; Engl. lay; O. H. G. legjan; Germ. legen; Swed. lägga; Dan. lægge]:—to lay.A. Prop. to lay, place; ok lagði hann á altara, Ver. 14; er hann var lagiðr á bálit, Hkr. i. 32; á lúðr lagiðr, Vþm.; vóru steinar lagðir í hring utan um, Eg. 486; Már lá útar á bekk, ok hafði lagt höfuð sitt í kné Rannveigar, Sturl. i. 13; leggja net, to lay a net, K. Þ. K. 88:—to lay down, leggja sinn aldr, Ht.2. to put; leggja band um, umhverfis, to fasten a string round the body, Eg. 340; leggja saman augun, to put the eyes together, shut them, id.; leggja eld í, to put fire to, Nj. 74, 131; leggja hendr at síðum mér, Fms. x. 331; leggja stýri í lag, to put it right, Hkr. i. 32; leggja ofan segl ok viðu, to haul down, take in the sails, Fms. iv. 372, ix. 23; l. lénur, söðul, á hest, to put a saddle on a horse, Nj. 74, Landn. 151; l. á hest, or leggja á (simply), to saddle; leggja hapt á hest, Grág. i. 436; l. mark á, of sheep, 426; l. hús ofan, to pull it down, Bs. i. 163; l. klyfjar ofan, to unload a horse, K. Þ. K. 94; l. klyfjar upp, to pack a horse, N. G. L. i. 349; l. árar upp, to lay up the oars, give up pulling, Edda 36: the mod. phrase, leggja árar í bát, to give a thing up, lose heart; l. fyrir lið, to give up, see lið; fyrir lagðr, outworn, exhausted, Mar. 1060, Fas. ii. 278.3. leggja at jörðu, at velli (or við jörðu, við velli), to overthrow, make bite the dust, Nj. 117, Eg. 426, Fms. vii. 296, viii. 43, x. 257, Njarð. 378; leggja fyrir borð, to put overboard, metaph. to forsake, Clem. 47; leggja í leg, to lay waste, Grág. ii. 278; leggja hlut sinn, to lay down or lose one’s lot, be worsted, Sturl. iii. 103: leggja mál í görð, to put into court, Nj. 88, 101; l. mál í umræðu, to put it to discussion, Orkn. 426; l. mál til sætta, Nj. 111.4. to lay, drop, of a beast; hvelparnir er eigi vóru lagðir, Fb. i. 104.II. metaph. in a mental sense; leggja stund, starf, hug, kapp … á e-t, to study a thing, take pains about, interest in it; as also, leggja ást, elsku, mætr á e-t, to feel love, affection, interest for, to love, cherish a thing or person; and again, leggja fæð, öfund, hatr … á, to take dislike, envy to, Al. 95, Ísl. ii. 197, Nj. 31, 46, Eg. 42, 418, Ld. 60, Fb. ii. 229, Fms. i. 31: freq. in old and mod. usage, thus, Sturla lagði mikinn hug á, at láta rita sögu-bækr eptir bókuni þeim er Snorri setti saman, Sturl. ii. 123; leggja e-t e-m til orðs, ámælis, to put a thing to a person’s blame, blame him for it, Nj. 62, 85, 138, 246, Ld. 250; l. e-t til lofs e-m, to laud one, put a thing to a person’s credit, Fms. x. 98.2. with prepp.; leggja á, to impose, put upon; leggja skyldir, skatt … á, Fms. x. 51, 93, Rb. 394:—leggja af, to leave off, cease doing; legg af héðan af versa-görð, sagði erkibiskup, ok stúdera heldr í kirkjunnar lögum, Bs. i. 799:—leggja e-t fyrir sik, to set a task before one, Fms. ii. 103, xi. 157:—leggja til, to add to, xi. 51, Hom. 138:—leggja undir or undir sik, to lay under oneself, conquer, vanquish, Fms. i. 3, x. 35, Eg. 12, Stj. 46, 146; leggja e-t undir þegnskap sinn, to assert on one’s honour, Grág. i. 29, Nj. 150; leggja e-t undir e-n, to submit it to a person, refer to, 105; l. e-t undir trúnað e-s, to trust, Fms. ix. 397; ok er þat mjök undir hann lagit, it depends much on him, Bjarn. 52:—leggja út, mod. to translate (út-legging):—leggja við, to add to, Grág. i. 22, Hom. 138, 155. Rb. 88, Al. 358.III. to lay, place, found, build; leggja afla, Vsp. 7; leggja garða, to make fences, Rm. 12; leggja götur, to make roads, Dipl. iv. 12; leggja lúðra, to place right, adjust the bin, Gs. 3; leggja leið, to take a direction, Fas. i. 57; hann lagði mjök kvámur sínar í Ögr, he was in the habit of coming to O., Fbr. 30; leggja e-t í vana sinn, to make a habit of.2. metaph. to lay, settle; leggja sakar, to settle strife, Vsp. 64; leggja landrétt, to settle the public rights, make laws, Sighvat; leggja lög, to lay down laws, of the three weird sisters ordering the fate of men, Vsp.:—to lay down, ordain, lagt er allt fyrir, all is predestined, Skv. I, Skm. 13, Ls. 48; era með löstum lögð æfi þér, Skv. 1, 33; hvat mun til líkna lagt Sigurði, 30; leggja á, to ordain, en þú hugfest þá hluti er ek segi þér, ok legg á þik, Bs. i. 199; ef þeir eru á lagðir ( ordered) fyrir váttum, Gþl. 439; þá hluti er ek hefi á lagt við þik, Eg. 738; leggja lög á, to make, lay down a law, Bs. i. 28: leggja ríkt á, to order peremptorily: of a spell, leggja á, to enchant; ‘mæli eg um og legg eg á!’ is in the tales the formula with which witches say the spell.3. to appoint, fix, a meeting or the like; eru þá leikar lagðir í Ásbjarnar-nesi, Ld. 196; leikr var lagiðr á Hvítár-völlum, Eg. 188; þeir lögðu við landsmenn hálfs-mánaðar frið, 228; leggja stefnu með sér, Fms. i. 36; var lögð konunga-stefna í Elfi, vii. 62; leggja bardaga við e-n, xi. 418; l. með sér vináttu, Eg. 278; Augustus keisari lagði frið ( established peace) um allan heim, Edda.IV. to tax, value (fjár-lag); hross eru ok lögð, hestr fjögurra vetra gamall við kú, Grág. i. 503; leggja lag á mjöl, ii. 404; ef fyrr er keypt en lag er á lagt, id.; leggja lag á varning manna, Ísl. ii. 126; þat þykkir mér jafnligast at þú leggir land svá dýrt, en ek kjósa hvárr okkarr leysa skal, … hann lagði hálft landit fyrir sex tigi silfrs, … er þú leggr svá údýrt Helgafells-land, Eb. 38; vil ek þat vinna til sætta at leggja son minn úgildan, Nj. 250; at Hallr af Síðu hafði lagit úgildan son sinn, ok vann þat til sætta, 251; leggja at léttu, to lay a tax on light, Fas. iii. 553.V. to lay out, pay, discharge; leggja at veði, to give as bail, Edda 17; buðu at leggja sik í veð fyrir þessa menn, Nj. 163; leggja á hættu, to risk, Eg. 86; leggja á mikinn kostnað, to run into great expences, Eg. 43; leggja veð eðr fá vörzlu, Gþl. 389: leggja í kostnað, to expend, Fms. xi. 232; leggja sik í háska, veð, to put oneself in danger, to stake one’s life, vii. 263, Nj. 163:—leggja aptr, to pay back, Grett. 174 new Ed.; leggja líf á, to stake one’s life on a thing, Nj. 106, 178:—l. fram, to lay forth, lay out, exhibit (fram-lag); allan þann sóma er hann hefir fram lagit, Ld. 32; mikit muntú þurfa fram at leggja með honum, þvíat hón á allan arf eptir mik, Nj. 3; l. fram líf sitt, Eg. 426:—leggja til, to pay to, furnish, contribute, as one’s share; hvern styrk hefir móðir mín til lagit með þér, Nj. 7; hvat viltú þá til leggja? langskip tvau, 42; skortir mik eigi fé til at leggja fyrir farit, 128; kunni hann til alls góð ráð at leggja, Eg. 2; hefi ek þar til (lagit) mörg orð, 728; lét ek þar sælu-hús göra ok lagða fé til, Fms. vii. 122, Js. 4; þau ráð er Gregoríus lagði til, Fms. vii. 258; l. fé til höfuðs e-m, to set a price on one’s head, Nj. 112, Grett. passim:—metaph., leggja fátt til, to say little, be reserved, Nj. 88, 112; Gunnarr lagði ekki til, G. remained silent, 52; leggja lof til, to give praise to, Eg. 33; leggja orð í (til), to ‘lay a word to,’ say a word in a matter, remonstrate, Grág. i. 290; leggja gott, íllt til e-s, to lay a good (or ill) word to, to interfere in a friendly (or unfriendly) manner, Sturl. iii. 151 (til-lögur):—leggja hlut sinn, líf sitt, við, to risk one’s lot, stake one’s life, i. 162, Nj. 113, 218; l. sik allan við, to do one’s best, Eg. 738; l. sekt við, l. lögbrot við, of a penalty, Nj. 113, Eg. 352, H. E. i. 505:—leggja út, to lay out, pay, Vm. 33; of betting, Orkn. 200:—leggja fé upp, to lay up, invest; l. fé upp í jörð, Dipl. v. 21; lagða ek upp við minn kæra Orm biskup hálfan viðreka, I made it over to O., ii. 4; l. upp fé, to lay up, board.VI. of direction, esp. as a naut. term, to stand off or on, lay a ship’s course, esp. from or towards a port, to or from an attack, to sail, proceed to sea, absol., or the ship in dat. or acc., leggja skip or skipi; þú skalt leggja fram sem þér líkar (place the ship to attack), Nj. 8; ok leggr fram skeiðina jafnfram skipi Rúts, id.; þeir leggja út undir eina ey ok bíða þar byrjar, 133; hann lagði skip sín inn á sundit, 271; þeir bjuggusk um sem skjótast ok lögðu út skipunum, Eg. 358; en er skipit var lagit út undir Fenhring, Fms. x. 64; Sigvaldi leggr skip sitt í miðja fylking ( lays his ship alongside of), xi. 126; þeir hittu drómund einn í hafi ok lögðu til níu skipum ok borðusk, … at lyktum lögðu þeir snekkjunum undir drómundinn, Hkr. iii. 353; leggja undir land, to stand in towards land, Eb. 126, where in a metaph. sense = to give in; lögðu þeir eigi inn í ósinn, en lögðu útarliga á höfnina, Ísl. ii. 126; bauð hann út leiðangri at liði ok skipum ok lagði ( stood) út til Staðs fyrir innan Þórsbjörg, Fms. i. 12; síðan leggja þeir í Löginn upp, Hkr. i. 32; Knútr konungr lagði þegar upp í ána ok at kastalanum, Fms. ix. 23, xi. 196; réru þeir langskipinu upp í ána ok lögðu til bæjar þess, Eg. 80; lögðu víkingar við þat frá, Landn. 223; þá lögðu þeir at nesi einu, Eg. 161; ok lögðu þar at landi, 203; lagði hann at ( landed) við Sundólfs-staði, Fms. ix. 483; en er þeir koma norðr at Hákonar-hellu þá lögðu þeir þar at, Hkr. i. 160: leggja at, to attack, in a naval battle (atlaga); lögðu þeir þá at þeim, Nj. 25, Eg. 81; munu vér leggja til orrostu við þá, Fms. vii. 257; létusk allir búnir at leggja at þeim Hákoni, id.; ef þeir leggja at, Jómsvíkingar, xi. 134:—leggja í rétt, to drift or run before the wind, skipverjar, þeir er sigla vildu, eðr þeir er í rétt vildu leggja skipit, Fbr. 59; mæltu þeir er leið sögðu at varligra væri at lægja seglit ok leggja skipit í rétt um nóttina, en sigla til lands at ljósum degi, Fms. ii. 64; þá kom andviðri ok leggja þeir í rétt, Bs. i. 420; þá lögðu þeir í rétt harðan, kom á stormr svá at eigi fengu þeir lengi í rétti legit, ok sigldu þeir þá við eitt rif, Bær. 5; þá kemr enn landviðri ok leggja cnn í rétt ok rekr vestr í haf, Bs. i. 483; þá lögðu þeir í rétt harðan, 484; féll veðrit ok görði lögn, lögðu þeir þá í rétt, ok létu reiða fyrir nokkurar nætr, Eg. 372.2. without the notion of sea, to start; leggja á flótta, to turn to flight, fly, Fms. x. 241, xi. 341, 391, Orkn. 4, Hkr. i. 319, passim; leggja ú fund þeirra, Fms. vii. 258; leggja eptir, to pursue, x. 215; leggja upp, to start on a journey: metaph., leggja e-t ekki langt upp, Grett. 51 new Ed.3. to stab, thrust with a weapon, the weapon in dat. or absol. (lag = a thrust), Nj. 8, 64, Njarð. 378, Eg. 216, 258, 298, Nj. 43, 56, Grág. ii. 7, Gþl. 165, passim; opp. to höggva, höggva ok leggja, hann hjó ok lagði, and the like.VII. impers. it turns, in driven in a direction, of smoke, smell, fire, or the like; hingat leggr allan reykinn, all the smoke blows thitherward, Nj. 202; en eldinn lagði at þeim, Fms. i. 266; fyrir údaun er ór hauginum mun út leggja, iv. 28; varask gust þann ok údaun er út lagði or haugnum, … af fýlu þeirri sem út lagði, Ísl. ii. 45; ok er eldrinn var görr, lagði reykinn upp í skarðit, Eb. 220; ef hval leggr út, if a (dead) whale is driven off land, Gþl. 462:—of ice, snow, to freeze, be covered with snow, ice, þá leggr snjó nokkurn fyrir þá, 655 xv. 12; er ís leggr á vatnit, Grág. ii. 287; þá er ísa lagði á vötn, Fms. ii. 103: the place frozen in acc., vóru íslög mikil ok hafði langt lagt lit Breiðafjörð, Ld. 286; lagði ok Ögrsvatn, Fbr. 30 new Ed.; lagði fjörðinn út langt, 60 new Ed.: part., íss var lagðr á Hofstaða-vág, Eb. 236:—of winter, cold, þegar er gott er ok vetr (acc.) leggr á, Grett. 24 new Ed.; lagði þegar á frer ok snjófa, Bs. i. 872; but pers., leggr á hríðir ok snjóvar (better snjóva), Bs. i. 198.2. the phrase, leggja nær, to ‘lie near,’ be on the brink of; nær lagði þat úfæru eitt sinn, it had well nigh come to a disaster, Edda 17; lagði þá svá nær at allr þingheimr mundi berjask, it was on the brink of …, Nj. 163; lagði nær at hann mundi reka í svelginn, Fms. x. 145.B. Reflex. to lay oneself, lie; leggjask niðr í runna nokkura, Nj. 132; er Skálm merr yður leggsk undir klyfjum, Landn. 77; þá leggjask í akrinn flugur þær, er …, 673 A. 3:—of going to bed, þeir höfðu lagizk til svefns, were gone to sleep, Nj. 155; Skarphéðinn lagðisk ekki niðr um kveldit, 170:—leggjask með konu, to cohabit (illicitly), Fms. i. 57, K. Á. 118, Fas. iii. 390, Grág. i. 351:—of illness, to fall sick, take to bed, tók hón sótt ok lagðisk í rekkju, Nj. 14; þá lét hann búa hvílu sína ok lagðisk í sótt, Fms. xi. 214: the phrase, leggjask e-t ekki undir höfuð, not lay it under one’s pillow, do it promptly, be mindful of a thing, ii. 120, v. 264:—leggjask á e-t, to fall upon, of robbers, beasts of prey, etc.; at spillvirkjar mundi l. á fé þeirra, i. 226, Grett. 125 new Ed.; Vindr lögðusk á valinn ok raufuðu, xi. 380: örn lagðisk ( prayed) í eyna, Bs. i. 350:—leggjask fyrir, to take rest, lie down, from exhaustion, sickness, or the like, 387; lögðusk þá fyrir bæði menn ok hestar af úviðri, Sturl. iii. 292; þá lögðusk leiðsagnar-menn fyrir, þvíat þeir vissu eigi hvar þeir vóru komnir, Fms. viii. 52; fyrir leggjask um e-t mál, to give it up, Bs. i. 194: leggjask niðr, to pass out of use, cease, Fms. x. 179, xi. 12: leggjask á, to arise, mun sá orðrómr á leggjask, at …, Nj. 32, Fms. i. 291; úþokki lagðisk á milli þeirra bræðra, xi. 14.2. to cease; at sá úvandi leggisk sem áðr hefir verit, Fms. i. 280.II. to swim (partly answering to A. VI); leggjask til sunds, to go into the water and swim, Ld. 46; þeir leggjask um hríð … Sigmundr leggsk þá um hríð … hann lagðisk síðar ( swam behind), Fær. 173; hann lagðisk eptir geldingi gömlum út í Hvalsey, Landn. 107; Grettir lagðisk nú inn á fjörðinn, Grett. 148; hann lagðisk yfir þvert sundit ok gékk þar á land, 116, Hkr. i. 287, Finnb. 266; þeir koma upp ok leggjask til lands, Ld. 168; for legðir read legðiz, Njarð. 378.2. to set out; leggjask í hernað, víking, to set out on a freebooting expedition, Fms. x. 414, passim: leggjask út, to set out into the wilderness, as a highwayman, Odd. 8, Fas. i. 154, passim (útilegu-maðr = a highwayman); ek lögðumk út á merkr, Fms. ii. 103; leggjask á flótta = leggja á flótta, to take to flight, xi. 305: leggjask djúpt, to dive deep (metaph.), Nj. 102; leggjask til e-s, to seek, try eagerly for, Stj. 90, Bs. i. 198; leggjask í e-t, to occupy oneself with, Rb. 312.3. á lögðusk logn mikil, þokur ok sælægjur, Orkn. 358; vindar lögðusk ( the wind wafted) af hrauninu um kveldum, Eb. 218, (see A. VII): the phrase, ekki lagðisk mjök á með þeim frændum, they were not on good terms, Ld. 68: ok lagðisk lítt á með þeim Snorra, Sturl. i. 124; þeir töluðu lengi ok lagðisk vel á með þeim, things went well with them, Orkn. 408; þungt hefir á lagizk með okkr Strút-Haraldi jarli um hríð, Fms. xi. 84; Steinólfi þótti þat líkt ok ekki, ok lagðisk lítt á með þeim, Gullþ. 11:—lítið leggsk fyrir e-n, to come to a shameful end; lítið lagðisk nú fyrir kappann, þvíat hann kafnaði í stofu-reyk sem hundr, Grett. 115; svá lítið sem fyrir hann lagðisk, who had been so easily slain, had made so poor a defence, Ld. 150; lítið lagðisk hór fyrir góðan dreng, er þrælar skyldu at bana verða, Landn. 36; kann vera, at nú leggisk lítið fyrir hann, ek skal ráðin til setja, Fms. iv. 166.III. recipr., leggjask at, to attack one another, Fms. xi. 130: leggjask hendr á, to lay hands on fine another, Ld. 154; leggjask hugi á, to take a liking for each other, Bárð.: leggjask nær, to run close up to one another, of two boats, Gísl. 51.IV. part. lagðr, as adj. fit, destined to a thing, or fitted, of natural gifts; at hann mundi bæði spá-maðr vesa ok lagðr til mikils þrifnaðar ok gæfu Gyðinga-lýð, 625. 87; vera kann at þér sé meirr lagðr ( that thou art more fitted for) fésnúðr ok ferðir en tilstilli um mála-ferli, i. e. that thou art more fitted to be a traveller than a lawyer, Band. 5; öllu því íllu sem honum var lagit, Fb. i. 215; hón var þeim til lýta lagin, she was doomed to be their destruction, Sól. 11; sem mælt er um þá menn sem mjök er sú íþrótt lagin, Fms. v. 40; þvíat þér mun lagit verða at vera (’tis weirded for thee, thou art doomed to be) einvalds konungr yfir öllum Noregi, Fb. i. 564; þér var lengra lif lagit, a longer life was doomed to thee, Fas. iii. 344; allar spár sögðu, at harm mundi verða lagðr til skaða þeim, Edda 19: laginn, expert, skilled, disposed, freq. in mod. usage, hann er laginn fyrir að læra, hann er ekki lund-laginn á það, he has no inclination for it, whence lægni = skill; thus also, lagaðr from laga (q. v.), vera lagaðr fyrir e-t, lagaðr fyrir lærdóm, given to learn, of natural gifts.V. part. pass. lagztr; er hann var lagztr niðr, when he had laid himself down, Fas. ii. 345: freq. in mod. usage, hann er lagztr fyrir, lagztr niðr, and so on. -
7 Bring
v. trans.Turn back: P. and V. ἀναστρέφειν (rare P.).Bring back to life: see Revive.Bring before: P. and V. ἐπάγειν (acc. of direct, dat. of indirect object), προσάγειν (acc. of direct object, dat., or πρὸς (acc.), of indirect object).Bring before the court: see Hale.Make come down: P. καταβιβάζειν.Bring forth: P. and V. ἐκφέρειν, ἐξάγειν, ἐκκομίζειν, V. ἐκπορεύειν.Bear, produce ( of animals generally): P. and V. τίκτειν, V. ἀνιέναι; ( of human beings): P. and V. γεννᾶν, τίκτειν, V. γείνασθαι (aor. of γείνεσθαι) (also Xen. but rare P.), λοχεύεσθαι, ἐκλοχεύεσθαι; (of trees, etc.): P. and V. φέρειν; see Yield.Bring forward: P. προάγειν.Introduce: P. and V. παρέχειν (or mid.), ἐπάγειν, εἰσφέρειν, παραφέρειν, παράγειν, προσφέρειν, P. προφέρειν.Bring in: P. and V. εἰσάγειν, εἰσφέρειν, εἰσκομίζειν.Of money: P. προσφέρειν, φέρειν; see Yield.A law: P. and V. γράφειν (Eur., Ion. 443).Bring in besides: P. and V. ἐπεισφέρειν.Bring on oneself: P. and V. ἐπάγεσθαι.Bring oneself to: P. and V. τολμᾶν (infin.), ἀξιοῦν (infin.), ἀνέχεσθαι (part.), V. ἐπαξιοῦν (infin.), Ar. and V. τλῆναι (infin.) ( 2nd aor. of τλᾶν), ἐξανέχεσθαι (part.).Bring out a play: Ar. and P. διδάσκειν; a book: P. ἐκφέρειν, ἐκδιδόναι.Bring over, win over to another: P. προσποιεῖν; to oneself: P. and V. προσποιεῖσθαι, προσάγεσθαι; see bring round, win.Bring round: P. περικομίζειν.I know well that they will all be brought round to this view: P. εὖ οἶδʼ ὅτι πάντες ἐπὶ ταύτην κατενεχθήσονται τὴν ὑπόθεσιν (Isoc. 295A).Bring to: P. and V. προσάγειν, προσφέρειν, P. προσκομίζειν.Bring to bear: P. and V. προσφέρειν, προσάγειν, P. προσκομίζειν.Bring to mind, remember: P. and V. μεμνῆσθαι (perf. pass. μιμνήσκειν) (acc. or gen.), μνημονεύειν; see Remember.Bring to trial: P. εἰς δικαστήριον, ἄγειν, ὑπάγειν εἰς δίκην; see under Trial.Bring up: lit., P. and V. ἀνάγειν, ἀνιέναι, V. ἐξανάγειν; a question: P. and V. ἐκφέρειν; see Introduce.Rear: P. and V. τρέφειν (or mid.), ἐκτρέφειν.Educate: P. and V. παιδεύειν, ἐκπαιδεύειν, παιδαγωγεῖν.An orphan: V. ὀρφανεύειν (acc.).An accusation: P. and V. ἐπιφέρει, P. προφέρειν.Be brought up in: P. and V. ἐντρέφεσθαι (dat.).Bring upon: P. and V. ἐπιφέρειν (τινί τι), V. εἰσφέρειν (τινί τι).Woodhouse English-Greek dictionary. A vocabulary of the Attic language > Bring
См. также в других словарях:
turn — I (New American Roget s College Thesaurus) n. rotation, revolution; twirl, twist; deflection, diversion; coil, convulsion; change; crisis; aptitude, ability, skill; act, skit; spell, shift, tour, trick. v. revolve, rotate, pivot; reel; rebel,… … English dictionary for students
Hinduism — /hin dooh iz euhm/, n. the common religion of India, based upon the religion of the original Aryan settlers as expounded and evolved in the Vedas, the Upanishads, the Bhagavad Gita, etc., having an extremely diversified character with many… … Universalium
Europe, history of — Introduction history of European peoples and cultures from prehistoric times to the present. Europe is a more ambiguous term than most geographic expressions. Its etymology is doubtful, as is the physical extent of the area it designates.… … Universalium
List of Redwall characters — There are many characters that have appeared in the Redwall series, including the books and television series written by Nick Danby. Contents 1 Characters in Redwall 1.1 Asmodeus Poisonteeth 1.2 Basil Stag Hare 1.3 … Wikipedia
metaphysics — /met euh fiz iks/, n. (used with a sing. v.) 1. the branch of philosophy that treats of first principles, includes ontology and cosmology, and is intimately connected with epistemology. 2. philosophy, esp. in its more abstruse branches. 3. the… … Universalium
direct — vb 1 Direct, address, devote, apply are comparable when used reflexively with the meaning to turn or bend one s attention, energies, or abilities to something or when meaning to turn, bend, or point (as one s attention, thoughts, or efforts) to a … New Dictionary of Synonyms
Existence (Philosophy of) 2 — Philosophy of existence 2 Sartre Thomas R.Flynn Born 21 June 1905, in Thiviers (Dordogne), Jean Paul Sartre was raised in the Parisian home of his widowed mother’s parents. After his mother’s remarriage, he spent several years with her and his… … History of philosophy
Suicide methods — Suicide … Wikipedia
Gandhism — (or Gandhianism) is a collection of inspirations, principles, beliefs and philosophy of Mohandas Karamchand Gandhi (known as Mahatma Gandhi), who was a major political and spiritual leader of India and the Indian Independence Movement.It is a… … Wikipedia
Second voyage of HMS Beagle — The second voyage of HMS Beagle from 27 December 1831 to 2 October 1836 was the second survey expedition of HMS Beagle , under captain Robert FitzRoy who had taken over command of the ship on its first voyage after her previous captain committed… … Wikipedia
draw — [drô] vt. drew, drawn, drawing [ME drawen < OE dragan, akin to ON draga, to drag, Ger tragen, to bear, carry < IE base * dherāgh , to pull, draw along > L trahere, to pull, draw] I indicating traction 1. to make move toward one or along… … English World dictionary
